Яна та Микола одружені з 2010 року, в шлюбі в них народилася дочка. Але з 2023 року сімейне життя змінилося, чоловік почав зловживати алкоголем, що стало причиною сварок, які переросли в домашнє насильство.
«Перебуваючи в нетверезому стані Микола погрожував мені фізичною розправою, штовхав та принижував. Це все відбувалося у присутності нашої дочки», — згадує Яна.
Жінка зверталась до поліції. Був винесений терміновий заборонний припис на 10 діб, але він не вплинув на поведінку Миколи. Погрози не припинялися і він почав говорити, що відбере в Яни дочку. Це змусило жінку звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно чоловіка.
«Зараз ми з донькою проживаємо окремо від чоловіка. Донька спілкується з батьком лише телефоном. Я вважаю, що психологічно донька не готова проживати разом з батьком», — розповідає Яна.
Щоб врегулювати питання з ким буде проживати дитина далі, Яна звернулася до системи надання БПД — Кодимського бюро правничої допомоги, що на Одещині.
Юристи з’ясували, що окрім визначення місця проживання доньки, Яна ще потребує допомоги щодо оформлення розлучення з чоловіком. Обидва питання потребували звернення до суду.
Яна має низький дохід, отже має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Допомогти жінці уповноважили юристку бюро Богдану Антоновську.
Юристка склала дві позовні заяви до суду, одна щодо розлучення, інша — про визначення місця проживання дитини.
В справі про розлучення суд позов задовольнив та розлучив подружжя.
Щодо справи про визначення місця проживання доньки, юристка надала докази, які свідчили, що проживання з матір’ю сприятимуть забезпеченню найкращих інтересів дитини. Зокрема, це
- акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, копії витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та довідки старости, які підтверджують, що для дитини створені всі необхідні умови для проживання
- копії термінового заборонного припису, рішення суду про притягнення Миколи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно Яни в присутності їх дочки, а також про винесення обмежувального припису із застосуванням до нього відповідних заборон стосовно Яни та доньки.
На виконання ухвали суду, орган опіки та піклування надав висновок, в якому зазначив, що дитині буде краще жити з матір’ю. У змісті висновку відзначили:
- сім’я фактично розпалася ще на початку 2023 року, а батько неодноразово погрожував забрати дитину та виїхати з нею в невідомому напрямку
- під час співбесіди з представниками органів опіки, дівчинка сказала, що спілкується з батьком телефоном, він дарує їй подарунки, але жити вона хоче з мамою
- батько дитини наразі перебуває за кордоном. У повідомленнях через «Вайбер» написав начальнику служби у справах дітей, що навіть якщо він проти того, щоб дитина жила з мамою, він як батько не може вплинути на рішення суду. Але коли донька підросте, вона сама обере з ким жити.
Суд відзначив, що батько фактично самоусунувся від розв’язання спору. Його міркування про те, що він не впливає на рішення, суд розцінив як небажання брати участь у справі. До того ж батько не подавав зустрічного позову, щоб визначити місце проживання дитини з ним.
Отже, суд позов задовольнив та визначив місце проживання дівчинки з матір’ю.
Ці справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:
- про встановлення місця проживання дитини №503/2686/24
- про розлучення: №503/2685/24.