назад

Людмила працювала в одній зі шкіл на Одещині. Коли її трудовий договір добігав кінця, вона дізналася про вагітність і повідомила про це директору школи.

За законом звільнити вагітну жінку у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна лише з обов’язковим працевлаштуванням на тому ж підприємстві або на іншому відповідно до її професії. Однак Людмилу звільнили без виконання цієї вимоги законодавства. 

Жінка вважала таке рішення адміністрації школи не справедливим, тому вирішила звернутися за порадою до системи БПД – Роздільнянського бюро правничої допомоги.

Оскільки середньомісячний дохід Людмили не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти інтереси жінки уповноважили юриста бюро Володимира Бузюка.

Перше, на що звернув увагу юрист – адміністрація школи точно знала про термін вагітності працівниці, адже вона надала довідку з лікарні із зазначенням терміну – 20 тижнів. 

«Ця обставина давала нам підставу стверджувати, що адміністрація школи порушила трудове законодавство, адже положення статті 184 Кодексу законів про працю України передбачає істотні пільги, зокрема, для вагітних жінок. Так, частина третя цієї статті встановлює обов’язок роботодавця надати іншу роботу вагітній працівниці навіть після закінчення строку трудового договору. Тобто у випадку з Людмилою адміністрація школи була зобов’язана працевлаштувати її після звільнення», – коментує юрист. 

Також особливістю цієї справи було те, що Людмила звернулася по допомогу вже після народження дитини, а строк позовної давності в такій категорії справ становить 1 місяць з дня вручення копії наказу про звільнення.

Однак, на момент звернення клієнтки в Україні діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, у зв’язку з чим в перехідні положення Кодексу законів про працю були внесені зміни, які встановлювали додаткові підстави для продовження процесуальних строків, встановлених судом або законом. 

Тому для відновлення порушених прав клієнтки юрист, разом із заявою про виконання зобов’язання із працевлаштування, склав і подав клопотання про визнання поважними причини пропуску строків звернення до суду. 

Суд, розглянувши подані документи, задовольнив заявлені вимоги, і зобов’язав школу працевлаштувати Людмилу. Згодом і апеляційна інстанція підтримала це рішення, тож адміністрація школи відновила порушені трудові права жінки та працевлаштувала Людмилу.  

Ця справа в Єдиному реєстрі судових рішень: 511/1369/23