Тривале перебування в іншій країні означає, що через певний час дохід і майно особи може буде оподатковуване в країні, що надала тимчасовий прихисток.
Щоб продовжувати платити податки в Україну, перебуваючи за кордоном, потрібно залишатися податковим резидентом України.
Визначення статусу податкового резидента регулюється Податковим кодексом України та міжнародними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, які мають перевагу над національним законодавством.
На сьоднішній день, Україна уклала такі Конвенцій з багатьма країнами, у тому числі і Польщею (Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 24.03.1994), куди виїхало чи найбільше вимушених переселенців з України.
Українське законодавство дозволяє своїм громадянам самостійно визначити основне місце проживання на території України та залишитися податковим резидентом України. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Податковим кодексом України, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Податковим резидентом України є фізична особа-підприємець, яка зареєстрована приватним підприємцем в Україні; отримує доходи від здійснення своєї підприємницької діяльності на відкриті рахунки в банківських установах України для ведення підприємницької діяльності; декларує та сплачує податки в Україні.
При цьому, якщо особа зареєстрована як ФОП в Україні, вона може бути резидентом і в іншій країні, зокрема, зі спливом 183 днів постійного перебування. Тому зараз українці мають високу ймовірність отримати статус «подвійного податкового резидента», що створює ризик подвійного оподаткування, коли обидві країни вважають, що мають право оподатковувати весь дохід особи.
У такому випадку може застосовуватись згадана угода про уникнення подвійного оподаткування. Застосування угоди – це завжди індивідуальний випадок, який залежить від конкретних обставин.
Податкові зобов’язання в новій країні можуть виникнути навіть якщо особа не стає резидентом, наприклад, якщо вона надає послуги як незалежний підрядник чи консультант або підприємець (зокрема, як ФОП) і продовжує отримувати дохід від замовників; працює у шоу-бізнесі, спорті або сфері розваг; є власником бізнесу.
Закордонні рахунки громадян України – це власні банківські рахунки фізичних осіб, а не приватних підприємців, тому отримання доходів на закордонні рахунки слід розглядати як іноземні доходи фізичної особи (не приватного підприємця) та оподатковуватимуться вони залежно від того, податковим резидентом якої країни є особа.
Таким чином, ФОПи, які виїхали за кордон і отримали в іншій країні тимчасовий захист, залишаються податковими резидентами України, що не виключає надання їм статусу податкового резидента країною перебування через певний термін. Щоб уникнути ризику подвійного оподаткування, потрібно, керуватись конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, національним законодавством України та країни перебування. У разі необхідності, ФОП має право ініціювати процедуру взаємного узгодження, в процесі якої дві країни обмінюються інформацією і доходять спільного висновку щодо оподаткування особи.
Якщо у Вас виникли додаткові питання, ви можете звернутися до системи безоплатної правової допомоги, зателефонувавши за єдиним телефонним номером системи БПД – 0 800 213 103. (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні), або самостійно знайти правову інформацію, що Вас цікавить на сайті правових консультацій – https://wiki.legalaid.gov.ua/
Консультацію підготував завідувач Рахівського бюро правової допомоги, Василь Савуляк