Суть справи
Виправдувальний вирок
Опис фабули, хід справи та результат
Адвокат Балабан Валентин Петрович на підставі доручення виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області від 25.06.2018 року № 014-0001572 надавав правову допомогу громадянину С.
Підзахисний обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжці) та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно. Санкція яких передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Однак, не погоджуючись із пред’явленим обвинуваченням, адвокат В. Балабан під час судового розгляду справи завдяки правильно обраній позиції захисту та активній участі під час дослідження доказів довів невинуватість свого підзахисного.
Захисник звернув увагу суду на той факт, що обвинувачений перебуває на обліку з приводу розладу психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів і на досудовому розслідуванні було порушено його право на захист, передбачене ст.42, 52 КПК України, за умов його обов’язкового забезпечення, з урахуванням відомостей про наявність у обвинуваченого розладів психіки, а так відповідно він позбавлений був повною мірою захищатися від пред’явленого обвинувачення.
Так, судом були встановлені обставини, не дотримання стороною обвинувачення вимог Кримінального процесуального Кодексу України щодо повідомлення обвинуваченому про підозру за обов’язкової участі захисника, що свідчить про позбавлення обвинуваченого можливості ефективно здійснювати свій захист на стадії досудового розслідування, та вказують на суттєве порушення процедури доведення вини обвинуваченого та порядку здійснення кримінального провадження, за відсутності можливості виправити такі порушення в стадії судового розгляду, в зв’язку з чим суд не приймає до уваги досліджені докази.
Враховуючи це, суд виніс вирок, яким вважав виправдав громадянина С.
Проте, прокурором була подана апеляційна скарга на вирок районного суду. Адвокат Балабан В.П. продовжував захищати громадянина С. і в суді другої інстанції.
Прокурор в апеляційній скарзі наголошував на невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та допущення судом першої інстанції неповноти судового розгляду.
Захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Наполягав на тому, що вирок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.
Погодившись з думкою захисника, Апеляційний суд миколаївської області встановив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про позбавлення права громадянина С. під час провадження досудового розслідування у доступі до реалізації гарантованого державою та встановленого статтями 59, 63 Конституції України, статтями 48, 49, 52, 54 КПК України та статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права мати захисника.
Ухвалою апеляційного суду м. Миколаєва, вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва відносно громадянина С. був залишений без змін, а апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення.