В рамках кримінального провадження № 12016270000000071 адвокату Володимиру Борисовичу Кухті було видано доручення для здійснення захисту за призначенням від 19.05.2016 року № 025-778. Адвокат був залучений для здійснення захисту клієнта, якого обвинувачували у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено) та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу). Завдяки погодженій правовій позиції адвоката та клієнта, підозрюваний у кримінальному провадженні свою вину частково визнавав за епізодом по ч. 1 ст. 263 КК України та не визнавав повністю у інкримінованому йому іншому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України. Завдяки високій професійній майстерності захисника Кухти Володимира на стадії судового провадження вдалося довести відсутність у діях клієнта центру складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (позбавлення волі на строк до 3 років). Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Жодного доказу, який вказував би на вчинення клієнтом кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України як під час досудового слідства так і під час судового слідства не здобуто, та прокурором, відповідно до ст. 92 КПК України суду не було надано. Таким чином, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не доведена, а тому його в цій частині необхідно виправдати. Призначаючи міру покарання обвинуваченому за другим епізодом за ч. 1 ст. 263 КК України суд взяв до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного, наслідки від його дій, позитивну характеристику особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного злочину, його матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров’я, вік клієнта та вирішив, що покарання за скоєне обвинуваченому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі зі встановленням іспитового строку. Відповідно до вироку Талалаївського районного суду Чернігівської області від 13.07.2016 року підзахисного адвоката Володимира Кухти за ч. 1 ст. 309 КК України визнано невинуватим за недоведеністю його вини у пред’явленому обвинуваченні і судом виправдано. За ч. 1 ст. 263 КК України клієнта визнано винним та призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України чоловіка звільнено від відбування покарання зі встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців. На вирок суду першої інстанції прокурором було складено та направлено до Апеляційного суду Чернігівської області апеляційну скаргу. Однак, відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 06.10.2016 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 13.07.2016 року відносно обвинуваченого – без змін.
