Віта та Дмитро познайомилися у лютому 2024 року, між ними одразу склалися романтичні стосунки. Згодом пара оселилася разом і дівчина дізналася, що вагітна.
Молоді люди вирішили зареєструвати шлюб, бо мріяли, щоб дитина народилася в сім’ї.
Батьки Дмитра та Віти підтримували їх в цьому прагненні та не заперечували проти укладення шлюбу.
Отож, щоб зареєструвати шлюб, пара звернулася до ДРАЦС. Там їм пояснили, що сімнадцятирічна дівчина, відповідно до норм Сімейного кодексу України, ще не досягла шлюбного віку, який становить 18 років.
Право на шлюб, у цьому випадку, можна отримати лише у судовому порядку.
По допомогу у цьому питанні Віта звернулася до Путивльського бюро правничої допомоги, що на Сумщині.
Оскільки діти мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, представляти інтереси сімнадцятирічної клієнтки доручили юристці бюро Ганні Піюк.
Юристка вивчила обставини справи, склала та подала до суду заяву про надання права на шлюб.
Вимоги заяви позову обґрунтувала нормами чинного законодавства, додала документи, які підтверджують, що укладання шлюбу відповідає інтересам дівчини, зокрема медичну довідку.
«Суд може надати право на шлюб, якщо встановить, що це відповідає інтересам неповнолітньої клієнтки. Тож в заяві до суду це важливо обґрунтувати. Важливо, що надання судом права на шлюб не зобов’язує неповнолітню його укладати, дівчина може в будь-який момент відмовитися від реєстрації шлюбу», — зауважила юристка.
Суд врахував всі обставини справи і задовольнив позовну заяву у повному обсязі, надавши право сімнадцятирічній Віті на шлюб з Дмитром.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 584/983/24.
Довідково. Відповідно до ст. 23 Сімейного кодексу України, за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.