Людмила Степанівна —– внутрішня переселенка з Криму. Лише у 2024 році жінка змогла виїхати на підконтрольну Україні територію й облаштовує своє життя на Черкащині.
Ще з 2014 року вона не приховувала свою проукраїнську позицію і не підтримувала окупацію півострова, проте виїхати теж не могла через хворобу батька.
У 2022 році, після початку повномасштабного наступу рф, Людмилу засудили до 2 років позбавлення волі за наругу над могилою військового рф, яку вона облила кров’ю.
Лише після звільнення у 2024 році жінка змогла виїхати на Черкащину.
Людмилі Степанівні —– 63 роки, отож вона має право на державне пенсійне забезпечення.
Щоб скористатися цим правом, вона звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, але отримала відмову. У неї не було довідки-атестата про припинення виплати пенсії в рф та відомостей про відсутність громадянства держави-окупанта.
Не погодившись з цією відмовою, вона звернулася до системи надання безоплатної правничої допомоги —– Черкаського бюро правничої допомоги. Статус ВПО дає їй право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.
Представляти її інтереси доручили юристці бюро Ірині Висоцькій.
Вона склала та подала до суду позовну заяву, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України та зобов’язати його призначити пенсію за віком з дати звернення за її призначенням.
У заяві юристка зазначила, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Також зауважила, що жінка взята на облік як ВПО і проживає в Черкасах, а отже не має обов’язку подавати заяву про відсутність громадянства держави-окупанта, яку мають в обов’язковому порядку подавати громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Водночас Пенсійний фонд не виконав свій обов’язок сформувати запит та додати документ про те, що вона не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення рф як одержувач пенсії, перекладаючи такий обов’язок на жінку.
Отож, суд розглянув справу і дійшов висновку, що згадане рішення територіального відділення Пенсійного фонду України не містить обґрунтованої відмови у призначенні пенсії.
Таким чином, суд погодився з доводами, викладеними в позовній заяві, визнав протиправною бездіяльність пенсійного органу, зобов’язав повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 580/7312/24.