17-річний Андрій, піддавшись імпульсу, взяв сумку з документами та грошима, яку побачив у маршрутці. Через пошкодження документів потрепілий Василь втратив заробіток. А неповнолітньому загрожувала кримінальна відповідальність за тяжкий злочин — крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану. Ситуацію вдалося врегулювати завдяки Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення.
Інцидент стався під час канікул, коли Андрій допомагав плести захисні сітки для ЗСУ і їздив туди маршруткою. На кінцевій зупинці він помітив біля водійського сидіння сумку з документами та грошима й забрав її.
Згодом хлопець не міг пояснити, чому так вчинив. Андрій — вихований, сором’язливий і совісний хлопець, і його вчинок був радше імпульсивним. Щойно він усвідомив, що зробив, одразу відчув сильний страх і сором. Через це викинув сумку в кущі неподалік. Такі дії хлопця свідчать, що це швидше був незрілий вчинок підлітка, ніж намір заволодіти чужим майном.
Згодом завдяки камерам відеоспостереження особу хлопця встановили, а сумку знайшли. Гроші залишилися, проте через дощ документи були повністю пошкоджені.
Кримінальне правопорушення було кваліфіковано за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
Подія суттєво вплинула на обидві сторони правопорушення. Андрій відчував сильну провину, сором перед батьками та страх, що про його вчинок дізнаються у навчальному закладі. Він намагався уникати розмов про те, що сталося, і постійно очікував покарання.
Василь також пережив значний стрес. Він водій, тож через втрату водійських документів його відсторонили від роботи. Він залишився без заробітку та був змушений витратити кошти на відновлення документів. Чоловік хотів не лише відшкодування витрат, а й пояснення, чому неповнолітній вчинив саме так.
Слідчий запропонував їм взяти участь у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення (далі — Програма). Обидві сторони погодилися. Андрію було важливо виправити ситуацію, відновити власну гідність і не залишитися злочинцем у власних очах. Василь прагнув відшкодування шкоди та переконатися, що неповнолітній зробить правильні висновки.
Відновне правосуддя — це процес, який дозволяє потерпілій стороні та правопорушнику у випадку їхньої згоди та за участю медіатора брати участь у вирішенні питань, що виникають у зв’язку з вчиненим кримінальним правопорушенням. Це відбувається не тільки з метою примирення, а й реінтеграції та ресоціалізації учасників кримінально-правового конфлікту, відшкодування завданої шкоди та усунення за можливості наслідків, спричинених кримінальним правопорушенням.
Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги залучив для проведення процедури медіації медіаторку Олену Антонову.
Медіація проходила у змішаному форматі: індивідуальні зустрічі відбулися онлайн, а фінальна спільна зустріч — офлайн.
«Під час перших розмов з Андрієм відчувалася емоційна напруга, він дуже хвилювався і соромився. Він говорив, що не може дивитися потерпілому в очі через свій вчинок. Водночас потерпілий і сам звинувачував себе за власну необережність, адже залишив сумку в доступному місці. Проте в процесі медіації поступово ситуація змінилася: сторони перейшли до обговорення своїх переживань і потреб», — зазначає медіаторка Олена Антонова.
Андрій щиро вибачився перед потерпілим та відшкодував матеріальну і моральну шкоду власними заощадженнями. Для нього це стало можливістю взяти відповідальність за свої дії, а не лише формально понести покарання. Для потерпілого важливим було почути пояснення та побачити щире каяття.
За результатами медіації сторони уклали угоду, в якій зокрема визначили заходи ресоціалізації неповнолітнього, спрямовані на його виправлення, відновлення соціального статусу та повернення до нормального життя.
Андрій сам пропонував конкретні заходи, в цьому йому допомагала його законна представниця — мама. Під час обговорення вона підтримувала сина та пропонувала ідеї, які могли б сприяти його розвитку. Саме вона запропонувала Андрію спробувати самостійно відремонтувати телефон, що стало для хлопця першим досвідом у його майбутній професії.
Серед інших заходів ресоціалізації неповнолітнього, що були визначені угодою, допомога самотній сусідці з прибиранням місць поховання, робота у притулку для тварин та поширенння серед однолітків, зокрема через власні сторінки у соцмережах, ідею дотримання законів.
Суд врахував щире каяття неповнолітнього, добровільне відшкодування завданої шкоди, а також те, що потерпілий просив суворо не карати Андрія, зауваживши, що не має до нього жодних претензій, і призначив покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, — пробаційний нагляд строком на один рік. На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нового кримінального правопорушення та перевиховання неповнолітнього.
У результаті обидві сторони отримали важливе: потерпілий — відновлення справедливості та спокій, неповнолітній — можливість вибачитися і усвідомити наслідки власних дій.
Імена неповнолітнього та потерпілого змінено з метою збереження конфіденційності.
Довідково. У вересні 2024 року на базі системи надання БПД розпочалась реалізація пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення».
Мета Програми — забезпечити впровадження відновного підходу щодо реагування на кримінальне правопорушення; належні правові процедури до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх; відшкодування завданої потерпілому шкоди; ресоціалізацію неповнолітніх та зменшення впливу факторів ризику, які зумовлюють їх протиправну поведінку; запобігання вчиненню неповнолітніми кримінальних правопорушень повторно.