Громадянин К. обвинувачувався у тому, що зберігав при собі наркотичні засоби, які були виявлені у нього працівниками поліції при адміністративному затриманні за вживання алкогольних напоїв в громадському місці. За ч. 1 ст. 309 КК України йому загрожувало покарання у вигляді до трьох років позбавлення волі. У суді він категорично заперечував свою вину, наполягав на забезпеченні йому права на захист.
Регіональним центром для надання правової допомоги було призначено адвоката Римму Пестрецову (доручення №021-0001707 від 22.09.2017).
Під час конфіденційного побачення К. пояснив, що перебував у день затримання в іншому населеному пункті. До будинку, де він знаходився, під’їхали працівники поліції, вимагали поїхати з ними, начебто, у якійсь справі щодо викрадення телефону. Під тиском і погрозами він вимушений був підкоритися. У відділку йому поклали в одяг пакунок з наркотичною речовиною, потім у кабінет одразу ж зайшли поняті і слідчий, який здійснив вилучення.
Адвокат звернулась до прокуратури щодо незаконних дій працівників поліції, а також заявила в суді про необхідність допитати свідка захисту – громадянку О., яка підтвердила, що в день затримання обвинуваченого насильно вивезли на службовому транспорті працівники поліції без будь-яких підстав. Водночас від Департаменту внутрішньої служби Національної поліції України надійшов висновок, що в діях правоохоронців не вбачається жодних порушень. К., начебто, добровільно на запрошення прийшов до відділку, йому в присутності понятих були роз’яснені всі права, він погодився на обшук, підтвердив, що вилучений наркотичний засіб належить саме йому, жодних скарг від нього не надходило.
Однак суд поставився до даного висновку критично. Зокрема, під час допиту поняті заявили, що коли прийшли до кабінету, там вже перебував К. Під час вилучення наркотичного засобу в приміщені навіть не було слідчого, він з’явився вже тоді, коли все було оформлено іншими працівниками.
Також адвокат звернула увагу, що фактичне затримання відбулося о 13.45, адміністративне затримання при цьому оформлено в 20.45, а огляд місця події – в 21.55. При цьому особа в порядку ст. 208 КПК не затримувалась, а обшук здійснювався всупереч вимогам КПК.
У результаті суд зробив висновок, що вина К. поза розумним сумнівом не доведена, та виніс виправдувальний вирок, з повним текстом якого можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76320023
Стороною обвинувачення було подано апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, однак вона не мала результатів.
З текстом ухвали апеляційного суду можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79788268