назад

Військовослужбовець у полоні: як діяти та куди звертатися

В умовах воєнних дій, на жаль, часто трапляються випадки, коли військовослужбовець потрапляє у полон, або зникає безвісти. Як діяти рідним військовополоненого та куди найперше звертатися – роз’яснює головна юристка відділу забезпечення роботи контактного центру Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області Іванна Желізна.

1. Подати заяву до Національної поліції України

   За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон орган досудового розслідування розпочинає кримінальне провадження.

За можливості потрібно знати повне ім’я, дату народження, контакти, особливі прикмети (шрами, татуювання, родимки тощо), назву та номер військової частини чи підрозділу, де служить військовий, посаду, звання, особовий номер (індивідуальний податковий номер) або номер військового квитка чи жетону.

У разі потреби разом із наданням заяви про вказаний факт родичі здають біологічний зразок для виведення ДНК-профілю для подальшого їх порівняння. Зразки відбирають у біологічних батьків або дітей зниклої особи (для цього необхідно мати при собі паспорт та свідоцтво про народження дитини).

2. Звернутися до прокуратури

Звернутися до місцевого підрозділу спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері з заявою про розшук військовополоненого.

3. Звернутися до військової частини

Звернутися із заявою про переоформлення виплати грошового забезпечення військовослужбовця, який потрапив до полону або зник безвісті відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884.

У випадку, якщо військова частина не реагує на звернення щодо пошуку, звільнення з полону військовослужбовців, необхідно звернутися до Міністерства оборони України (zvernmou@post.mil.gov.ua), на Урядову гарячу лінію 1545 або до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (hotline@ombudsman.gov.ua).

4.
Організації та установи, які займаються пошуком зниклих безвісті та обміном військовополонених:

— Національне інформаційне бюро для звернень щодо військовополонених або військових, місцезнаходження яких невідоме:

гаряча лінія цілодобово ‒ 1648; +38 044 287 81 65 (дзвінки з-за кордону); електронна пошта: nib.uncp.info@gmail.com.

— Кол-центр із розшуку зниклих безвісти осіб при Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин:

0 800 339 247 ‒ з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00; 095 896 0421 ‒ у вихідні через Viber та Telegram;

099 792 0126 ‒ телефон Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; електронна пошта для звернень: war2022people@gmail.com.

— Центральне агентство розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста:

телефони: +41 22 730 3600 або +380 800 300 155; електронна пошта: ctabureau@icrc.org.

— Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України:

телефони: +38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01 (цілодобово); електронна пошта: united.centre.ssu@gmail.com

— Гаряча лінія Міністерства внутрішніх справ України для родичів загиблих, полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. Тут можна залишити інформацію про своїх рідних, отримати психологічну допомогу та роз’яснення щодо прав родичів військовослужбовців: телефон: +38 089 420 18 66.

5. Звернутися до системи БПД

За правовою інформацією, консультаціями, роз’яснення з правових питань та допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру. Як отримати правову допомогу:

зателефонувавши на Єдиний телефонний номер: 0-800-213-103;
Telegram; Viber;
через кабінет клієнта на сайті системи БПД.

   Нагадаємо, з 19 листопада 2022 року особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.  Це означає, що вони мають право на такі види правових послуг як захист; здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах; складення документів процесуального характеру, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.