Виправдувальний вирок Городищенського районного суду Черкаської області по обвинуваченню громадянина України за ч.1 ст.115 ККУ (злочин проти життя та здоров’я особи)
Адвокат Гречуха Віталій Іванович
Доручення № 023-0000861 від 26.06.2015 року
Провадження № 12015250190000178
Кваліфікація діяння: ч.1 ст.115 КК України (санкція статті передбачає максимальну міру покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років).
На стадії досудового слідства громадянин Г.В.П. обвинувачувався в тому, що 15 червня 2015 року, з метою придбання спиртних напоїв, зайшовши до веранди домоволодіння П.С.С. , де на грунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли з приводу перебування останнього в будинку, умисно та цілеспрямовано, маючи умисел направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті П.С.С., вхопив останню за горло своєю лівою рукою та відштовхнув у бік стіни, яка знаходилася позаду потерпілої, після чого, наніс два удари обухом сокири, яку відібрав у потерпілої, при цьому тримаючи сокиру в правій руці та наносячи удар зверху до низу, внаслідок чого спричинив потерпілій П.С.С. тілесні ушкодження, від яких настала смерть.
Судовий розгляд здійснювався Городищенським районним судом Черкаської області. Захисник Віталій Гречуха , який діяв за дорученням Регіонального центру з надання БВПД у Черкаській області, ретельно проаналізувавши матеріали справи, висновок експерта, під час розгляду справи зумів переконати суд, що вина Г.В.П. в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не доведена, аргументуючи це тим, що протокол проведення слідчого експеременту за участю підозрюваного, та дослідження (відтворення і демонстрації в судовому засіданні) відеозапису слідчого експеременту є недопустим письмовим доказом, в зв’язку з чим колегія суддів прийшла до висновку про визнання аргументів адвоката та недопустимість вищевказаного письмового документа. Колегія суддів прийняла рішення про відмову у дослідженні (перегляді) відеозапису, оскільки він не був відкритий стороні захисту відповідно до ст.290 КПК України, що є явно недопустимим.
Відповідно до ч.9 ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів справи.
Згідно ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як доказ.
Частина 2 статті 89 КПК передбачає, що у разі встановлення очевидності недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу.
Оскільки, досудовим слідством та прокурором не надано доказів причетності обвинуваченого до скоєння умисного вбивства П.С.С., суд прийшов до висновку, що Г.В.П. слід визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю участі в кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.115 ККУ. Г.В.П. звільнено з під варти з зали суду.