Якщо ви позичаєте гроші, боргова розписка — це найкращий спосіб письмово зафіксувати домовленості та підвищити ймовірність повернення коштів. Вона вигідна для обох сторін, о скільки захищає їхні права у разі непорозумінь чи конфліктів. Для позичальника це можливість захистити свої інтереси, якщо позикодавець висуне нові вимоги повернення боргу.
Розписка оформляється у письмовій формі (від руки чи друком).
У ній обов’язково зазначаються:
- дата та місце складання
- ПІБ, паспортні дані, адреси позичальника та позикодавця
- сума боргу (цифрами та прописом)
- термін і форма повернення боргу (наприклад, Зобов’язуюсь повернути борг у повному обсязі до 24 січня 2026 року готівкою.)
- умови передачі грошей (наприклад, Гроші отримав у повному обсязі в момент підписання цієї розписки.)
- можливі санкції за порушення терміну (наприклад, У разі прострочення повернення боргу зобов’язуюсь сплатити пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення)
- підписи сторін.
Що ще важливо
Перед підписанням необхідно перевірити всі дані на точність і правильність.
У розписці не повинно бути виправлень чи незрозумілих формулювань.
Чи треба посвідчувати розписку у нотаріуса
Це не обов’язково. Просто підписана вона теж має юридичну силу.
Якщо сума позики велика, то краще запросіть свідків. Вони можуть засвідчити факт передачі грошей та складання розписки.
Скільки та в кого зберігається розписка
Зазвичай до моменту повного повернення коштів розписка зберігається у позикодавця. Коли борг повернули — її забирає позичальник.
Або розписку можна скласти у двох примірниках.
Якщо борг не повернули
У позикодавця є 3 роки від зазначеної дати повернення, щоб звернутися до суду.