Киянин Роман, син військовослужбовця, який віддав своє життя захищаючи територіальну цілісність України, звернувся до Київського бюро правової допомоги №8, бажаючи кваліфікованої допомоги для представництва своїх інтересів в суді.
Він розповів, що отримав від Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації грошову компенсацію на житло, як член сім’ї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції.
Він розумів, що встановлений досить жорсткий контроль за отриманням і використанням цих коштів, оскільки вони мають чітке цільове призначення.
Отож, чоловік добросовісно виконав всі вимоги та уклав договір про участь у фонді фінансування будівництва об’єкта нерухомості, тобто, фактично уклав договір про купівлю майнових прав на квартиру в незавершеній новобудові.
Проте, під тиском обставин, будівництво затримувалось, а пан Роман не зміг у встановлений законодавством строк (два роки після укладання договору) надати Управлінню соціального захисту населення витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло, оскільки будинок все ще перебував у незавершеному стані.
Через невиконання цієї вимоги, Управління соціального захисту населення звернулось до чоловіка, а потім і до суду, з вимогою повернути кошти, сума яких становила понад мільйон гривень. Але пан Роман не зміг повернути ці кошти, оскільки сплатив їх під час укладання договору.
Саме в такій скрутній ситуації син загиблого воїна звернувся до Київського бюро правової допомоги №8 за допомогою.
Будуючи стратегію захисту інтересів клієнта адвокат, що співпрацює з системою БПД, Іван Зайцев виокремив ряд ключових доказів.
Перш за все, він зауважив, що рішення про перерахування коштів Управлінням соціального захисту населення приймалось в результаті ретельної перевірки всіх наданих документів, в тому числі, і договору про участь у фонді фінансування будівництва об’єкту нерухомості, де не зазначений конкретний строк виконання договору, проте вказано, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, при цьому термін введення будівництва в експлуатації зазначено, як плановий, а не обов`язковий.
Отож, кошти чоловік отримав не в результаті рахункової помилки зі сторони управління чи недобросовісності та зловживання з боку Романа.
Не менш важливим фактом у цій справі є те, що договір про участь у фонді фінансування будівництва об’єкту нерухомості не припинив свою дію, оскільки будівництво все ще продовжувалось.
Отож, беручи до уваги докази і обґрунтування позиції адвоката Івана Зайцева, Суд відмовив у задоволенні позову Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, зазначивши, що посилання позивача на порушення відповідачем дворічного строку для придбання житла та реєстрації права власності на нього в Державному реєстрі речових прав є безпідставним, оскільки висунуті відповідачу звинувачення не пов`язані з діями чи бездіяльністю відповідача.
Таким чином, в результаті надання безоплатної вторинної правової допомоги були захищені права члена сім’ї захисника України.
З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107526212