Перебуваючи в колективах, діти здобувають навички спілкування з однолітками, педагогами, іншими учасниками освітнього процесу. Під час комунікації неминуче трапляються конфлікти, в таких ситуаціях діти вчаться домовлятись, врегульовувати конфлікти і приймати оптимальні для всіх рішення. На превеликий жаль, трапляються такі конфлікти, що мають ознаки булінгу.
Детальніше про те, як запобігти булінгу в навчальних закладах та як протидіти цьому явищу розповідає фахівчиня Уманського місцевого центру з надання БВПД Наталія Дзисюк.
Що таке булінг та як його відрізнити від звичайного конфлікту?
Відповідно до пункту 3-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту», булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Які види булінгу існують?
Розрізняють наступні види булінгу:
- фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень
- психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
- економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
- сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
- кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв.
У чому полягає небезпека саме кібербулінгу для дітей?
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору. Наразі після початку російського військового вторгнення в Україну освітній процес в Україні частково організований онлайн, що сприяє збільшенню випадків кібербулінгу.
Кібербулінг – це один із різновидів булінгу, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів. Кібербулінг є формою психологічного насильства.
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.
Кібебулінг поділяється на наступні типи:
- перепалка (флемінг) – обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
- нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато смс – повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
- наклеп – поширення неправдивої, принизливої інформації;
- самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
- публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
- ошуканство – виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
- відчуження (остракізм, ізоляція) – онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
- кіберпереслідування – приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
- хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
- кібергрумінг – побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
Яку відповідальність за вчинення булінгу може понести кривдник?
Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений статтею 173-4, де визначається, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Вищезазначене діяння, яке вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн) до двохсот (3400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Вищезазначене діяння, яке вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Булінг, який вчинений повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста (1700 грн) до двохсот (3400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Також законодавчими новаціями передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Куди дитина, яка постраждала від булінгу, може звернутися за допомогою?
Якщо дитині потрібна правова допомога в ситуації, коли її цькують у школі, вона може звернутися до юристів бюро правової допомоги разом зі своїми батьками чи законними представниками. Адресу найближчого бюро можна знайти за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro
У бюро правової допомоги діти можуть отримати не лише юридичну консультацію від юристів, але й безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Послуги юристів та адвокатів під час надання такої допомоги оплачує держава.
Також, у випадку булінгу можна звернутися за допомогою до:
- Контакт-центру безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів);
- Національної поліції України – 102;
- Освітнього омбудсмена – для подання звернення (скарги) потрібно перейти за посиланням: https://zvernennya.eo.gov.ua/, зателефонувати за номером: 095 143 87 26, чи написати на email: ez@eo.gov.ua;
- працівників Національної дитячої «гарячої» лінії: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних телефонів).