До Білоцерківського бюро правничої допомоги звернулася Аліна, яка хотіла зменшити розмір аліментів на доньку.
У 2015 році Аліна розлучилась з чоловіком, відтоді дитина живе з батьком.
Судовим рішенням жінку зобов’язали сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Спочатку Аліна вчасно сплачувала аліменти, коли декілька місяців виникали прострочення платежів — вносила одноразові сплати заборгованості за пропущені місяці. Причина заборгованостей — матеріальна скрута.
У Аліни ІІІ група інвалідності та інші хвороби, що потребують дороговартісного лікування. Можливості працювати немає через її фізичний стан та психічні розлади.
Грошей завжди не вистачає, бо єдиний дохід Аліни — соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства, зараз це 2100 грн., з якої відраховується 1050 грн. на аліменти. На життя залишається лише 1050 грн.
У 2023 році їй діагностували ще й хронічну хворобу нирок. Загальна вартість призначеного лікування становить 1476 грн/міс., що суттєво більше її доходу.
Аліна живе з мамою, яка теж отримує мінімальну пенсію за віком в розмірі 2700 грн. Цих спільних коштів вистачає лише на лікування хронічних хвороб та їх ускладнень, оплату комунальних послуг та на їжу.
Аліна усвідомлювала свій обов’язок утримувати дитину, однак об’єктивно не могла це робити. І вирішила запитати поради у юристів Білоцерківського бюро правничої допомоги.
Оскільки Аліна має інвалідність і її середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, вона має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти інтереси клієнтки бюро доручили юристці Юлії Ненько.
Вона склала та подала до суду позовну заяву про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів та зменшення розміру аліментів.
Свій позов юристка аргументувала нормами чинного законодавства та судовою практикою.
Отож, враховуючи те, що Аліна надала докази погіршення свого стану здоров’я, суд вирішив, що розмір аліментів, що стягуються з неї, потрібно зменшити. Однак, її колишній чоловік також має інвалідність ІІ групи, тож вимога про зменшення розміру аліментів підлягає задоволенню частково — до 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При вирішенні позову в частині вимоги про звільнення жінки від заборгованості по сплаті аліментів суд взяв до уваги, що заборгованість значною мірою обумовлена витратами, пов’язаними з лікуванням. Однак, суд також зважав на те, що колишній чоловік також має інвалідність і повне звільнення клієнтки від заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини було б порушенням права дитини на належне утримання та покладенням додаткового обов’язку з утримання дитини на іншого з подружжя, який є також обмеженим у працездатності.
Тому суд вирішив, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме зменшення заборгованості на третину.
«Безумовно — батьки зобов’язані належним чином утримувати своїх дітей. Однак, на жаль, у житті трапляються і тяжкі часи. Так сталося і з моєю клієнткою. Справи, де основною цінністю і головним важелем є права та інтереси дитини — непрості, болючі, оскільки так важливо у позовних вимогах зберегти баланс між власними очікуваннями і потребами дитини. Я тішуся, що завдяки моїм зусиллям, клієнтка тепер зможе дозволити собі складне лікування і що права дитини не порушені», — говорить юристка Юлія Ненько.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 357/879/24.
Довідково. Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я і матеріальне становище дитини, стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, жінки, батьків, доньки, сина, інші обставини, які мають суттєве значення.
А згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Ця норма не встановлює вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.