З 01.08.2023 року набули чинності норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 року № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”, що стосуються припинення та не продовження виплат допомоги на проживання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).
У даній постанові можна виділити три групи підстав для припинення або не продовження виплати допомоги:
– територіальні (пов’язані з переміщенням ВПО всередині країни або за кордон);
– матеріальні (пов’язані з наявними матеріальними статками особи);
– кримінальні (пов’язані з засудженням особи або відбуванням нею покарання).
До територіальних підстав не продовження виплат допомоги ВПО належать:
1) внутрішньо переміщена особа перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);
2) внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця проживання на території бойових дій або тимчасової окупації.
Матеріальними підставами припинення виплат допомоги ВПО є:
1) внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);
2) внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);
3) внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень;
4) внутрішньо переміщена особа має облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
5) внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
6) внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не ведуться бойові дії та не знаходиться під окупацією (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення частини якого площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї).
Кримінальні ж підстави не продовження виплат допомоги ВПО охоплюють випадки, коли:
1) особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
2) особа була були засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою – восьмою статті 111–1 Кримінального кодексу України, або оголошена в розшук.
Юридичну консультацію підготувала заступник директора Запорізького місцевого центру з надання БВПД Ольга Яковлєва.