назад

Карантин та будь-які обмежувальні заходи не є підставами для звільнення працівників

Як карантин та обмежувальні заходи вплинули на ринок праці у Херсонській області, чи готова держава подбати про тих, хто втратив роботу, чи може роботодавець звільнити працівника через введення карантину та обмежувальних заходів – про це говорили в ефірі програми «Тема дня» на телеканалі UA: Херсон гості студії: директор Херсонського обласного центру зайнятості Євген Єрашов, заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко та ведуча програми Ольга Петренко.

Євген Єрашов розповів глядачам, як працюють центри зайнятості, як стати на облік під час карантину, з якого дня нараховуються виплати по безробіттю, які вакансії на сьогодні відкриті.

За його словами, сьогодні більше 11 тис. осіб бажають працювати, актуальними є 3 тис. 700 вакансій по області, з низ 820 – по Херсону.

 Олена Іпатенко в телефонному режимі пояснила, за яких умов трудовий договір може бути припинено, що треба знати працівникам про розірвання трудового договору за їхньою  ініціативою та за ініціативою роботодавця, чи передбачена кримінальна відповідальність для роботодавця за незаконне звільнення працівника.

Докладніше – у програмі «Тема дня» на телеканалі UA: Херсон.

Олена Іпатенко акцентувала увагу херсонців на тому, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України) і що працівник не може бути звільнений інакше як з підстав, прямо визначених законом. А підстави та порядок звільнення з роботи регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), який не дає права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину та обмежувальних заходів.

Підставами припинення трудового договору є (ч. 1 ст. 36 КЗпП):

  • угода сторін;
  • закінчення строку трудового договору, укладеного навизначений строк, встановлений за погодженням сторін, або такого, що укладається на час виконання певної роботи, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  • призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 119 КЗпП;
  • розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
  • переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  • відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
  • набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
  • укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України “Про запобігання корупції”, встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
  • з підстав, передбачених Законом України “Про очищення влади”;
  • набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;
  • підстави, передбачені контрактом;
  • підстави, передбачені іншими законами.

Якщо роботодавець і працівник згодні, то трудовий договір у будь-який час  може бути припинений за угодою сторін (ст. 36 КЗпП України)

 Розірвання трудового договору за ініціативи працівника (ст.ст. 38-39 КЗпП)

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

 Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗПП.

Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст. 40-41 КЗпП)

Незалежно від введення карантину або обмежувальних заходів трудовий договір може бути розірваний і за ініціативи роботодавця у випадку, наприклад, змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також інших випадках, передбачених ст.ст. 40-41 КЗпП.

 Важливо! За незаконне звільнення працівника передбачена кримінальна відповідальність (стаття 172 Кримінального кодексу України: грубе порушення законодавства про працю).