Адвокату Юрію Тертичному Луцьким місцевим центром з надання БВПД видане доручення для надання Клієнту безоплатної вторинної правової допомоги, а саме: для складання документів процесуального характеру та здійснення представництва в суді у справі щодо підробки його підпису у контракті на військову службу. За наслідками розгляду даної справи, адміністративний позов Клієнта про визнання дій протиправними та визнання контракту недійсним, підготовлений та підтриманий адвокатом Юрієм Тертичним, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 було задоволено. Судом визнано нечинним контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладений між Міністерством оборони України та Клієнтом.
Адвокату Юрію Тертичному Луцьким місцевим центром з надання БВПД видане доручення для надання Клієнту безоплатної вторинної правової допомоги, а саме: для складання документів процесуального характеру та здійснення представництва в суді у справі щодо підробки його підпису у контракті на військову службу. За наслідками розгляду даної справи, адміністративний позов Клієнта про визнання дій протиправними та визнання контракту недійсним, підготовлений та підтриманий адвокатом Юрієм Тертичним, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 було задоволено. Судом визнано нечинним контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладений між Міністерством оборони України та Клієнтом.
На виконання вказаного доручення, адвокатом Юрієм Тертичним підготовлено та подано до суду адміністративний позов до Міністерства оборони України, оперативного командування «З» Сухопутних військ Збройних Сил України, військової частини Х про визнання дій щодо підписання контракту протиправними та визнання контракту про проходження військової служби недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Клієнта у травні 2014 року було зараховано в Збройні Сили України на військову службу, яку він проходив у військовій частині польова пошта Х. Закінчивши лікування після поранення, Клієнт протягом липня 2015 перебував у відпустці, по завершенні якої останнього було повідомлено про необхідність з’явитися у свою військову частину для подальшого проходження військової служби за контрактом, трирічний термін дії якого ще не завершився.
Однак, Клієнту було відомо, що жодного контракту на військову службу ним не підписувалось. Для з’ясування цієї обставини, адвокатом Юрієм Тертичним було підготовлено та направлено адвокатський запит про надання документів, що підтверджують укладання між Клієнтом та Міністерством оборони України контракту про проходження військової служби, на що отримано примірник контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Під час огляду вказаного документу, встановлено, що контракт підписаний не Клієнтом, а іншою особою, оскільки наявний там підпис не відповідає його дійсному підпису. Крім того, у п.8 контракту зазначено дату підписання, коли Клієнт перебував у відпустці і фізично не міг підписати даний контракт, а в п.11 контракту зазначено, що він набирає чинності з моменту, який передує даті його підписання.
Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог, адвокат Юрій Тертичний покликався також на частину 1 та 2 статті 638 Цивільного кодексу України, де вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. При цьому, адвокатом зазначалося, що оскільки контракт не засвідчений підписом Клієнта, то він не може вважатися укладеним.
У зв’язку з цим, в адміністративному позові адвокатом Юрієм Тертичним було вказано, що зазначені обставини свідчать про неправомірність дій військової частини Х. (в особі її командира) та Міністерства оборони України (в особі командувача військ оперативного командування “П” Сухопутних військ Збройних сил України) щодо підписання з Клієнтом контракту під час перебування його у відпустці та змушування до незаконного проходження військової служби за контрактом, якого він не підписував.
Представник Міністерства оборони України адміністративний позов не визнав та пояснив, що відповідно до ст.1 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, військовий обов’язок включає в себе прийняття в добровільному порядку (за контрактом) на військову службу. У відповідності до п. 15 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення) з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Тобто, це письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
Командувачем оперативного командування “П” (зараз “З”) за участю командира військової частини польової пошти Х., укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на три роки, який набрав чинності у травні 2014 року. Доказів щодо невідповідності підпису Клієнта на зазначеному контракті, останнім не представлено. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача оперативного командування “З” Сухопутних військ Збройних сил України адміністративний позов також не визнав та просив у його задоволенні відмовити з наступних підстав.
Пунктом 26 Положення визначено, що контракт укладається у двох примірниках, підписується сторонами контракту. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою. Один примірник контракту зберігається в особовій справі військовослужбовця, другий – у військовослужбовця.
Контракт про проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування особи до списків особового складу Збройних Сил України та призначення її на відповідну посаду чи продовження військової служби.
Документи на укладення контракту між Клієнтом та Міністерством оборони України готувались Волинським обласним військовим комісаріатом (далі– Волинський ОВК) та в подальшому направлялись до оперативного командування “П” (далі – ОК «П»). На момент підписання командувачем військ ОК “П” контракту, останньому не було відомо про те, що Клієнт контракт особисто не підписував. Вважає, що командувач військ ОК “П”, як суб’єкт владних повноважень, вирішуючи питання про підписання контракту з Клієнтом, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача – військової частини Х. у судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив наступне. Клієнт в травні 2014 року особисто подав до військового комісара районного військового комісаріату Волинської області (далі – РВК) заяву про прийняття його на військову службу за контрактом, строком на три роки в ХХ батальйон територіальної оборони на посаду Y (військова частина польова пошта Х.).
На підставі цієї заяви РВК та Волинським ОВК на Клієнта була оформлена особова справа та два примірники контракту, які були надіслані для затвердження командувачу військ ОК “П” (на даний час ОК “З”). Згідно наказу Командувача військ ОК “П” (по особовому складу), Клієнт був прийнятий в добровільному порядку на військову службу за контрактом строком на три роки, про що було зроблено відповідний запис у його військовому квитку. У липні 2015 року контракти були передані у пункт тимчасової дислокації військової частини польової пошти Х. (зона проведення АТО). Вподальшому, командиром військової частини польової пошти Х. (ХХ окремий мотопіхотний батальйон) в графі 8 «інші умови контракту») був зроблений запис про вручення контрактів військовослужбовцям. У зв’язку з тим, що на момент видачі контрактів Клієнт знаходився у відпустці, його примірник знаходився у військовій частині (зона проведення АТО). Оскільки Клієнт після закінчення відпустки у військову частину не повернувся, другий примірник його контракту був надісланий на адвокатський запит, а перший примірник підшитий в особову справу Клієнта.
Військова частина польової пошти Х. у підписанні контракту з Клієнтом участі не приймала, а лише виконала наказ Командувача військ ОК “П” (по особовому складу). З огляду на наведені обставини, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні адвокат Юрій Тертичний, якого підтримав Клієнт, категорично заперечив обставину підписання ним контракту і зазначив, що вперше він побачив та ознайомився з цим документом в кінці серпня 2015 року після отримання відповіді на адвокатський запит.
За клопотанням адвоката Юрія Тертичного, підтриманого Клієнтом, у даній адміністративній справі судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.
Однак, судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз вказав на неможливість надання висновку експертизи за матеріалами вказаної адміністративної справи, оскільки підпис в розділах 8,10 контракту виконаний за допомогою технічних засобів, а тому не є об’єктом почеркознавчого дослідження.
За таких обставин, адвокатом Юрієм Тертичним звернуто увагу суду на ту обставину, що особистий підпис Клієнта на укладеному контракті фактично відсутній, а тому є всі підстави вважати, що контракт Клієнтом не підписувався.
При цьому, адвокатом Юрієм Тертичним зауважено, що відсутній факт укладання даного контракту сторонами та, відповідно, виникнення між ними прав та обов’язків.
Волинський окружний адміністративний суд із доводами адвоката Юрія Тертичного погодився та дійшов висновку про те, що контракт з Клієнтом укладено із порушенням вимог статей 2,4 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, пунктів 15,16,18,26 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а тому він підлягає визнанню нечинним, а позов в цій частині до задоволення.
