Сьогодні у світі немає жодної держави, у якій би на 100% додержувалися прав людини для кожного. Завжди скрізь є якісь правопорушення. Але за правопорушення, що скоєні в нормальній цивілізованій демократичній країні, і тим паче правопорушення, які стосуються прав інших людей, завжди існує відповідальність.
До Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся клієнт відносно визнання протиправними дії Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії. Клієнту було призначено адвоката Віталія Савона.
В обґрунтуванні позову клієнт зазначив, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Мелітопольському об’єднаному управлінні Пенсійного фонд в Запорізькій області з 24.09.2014 року, як внутрішньо переміщена особа, та йому призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Листом управління Пенсійного фонду клієнту було повідомлено, що прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та припинення йому соціальних виплат, тобто призупинено виплату пенсії. Крім того, цим же листом було повідомлено, що згідно пункту 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат, повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку (скасування довідки внутрішньо переміщеної особи) можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені ч. 1 ст. 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Перелік підстав припинення виплат пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.
Однак, відповідач керувався не нормами вищезазначеного Закону України, а підзаконними актами, такими як, пункт 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат переміщеним особам».
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.
З огляду на вищевикладене, постанови Кабінету Міністрів України не є законами, а тому ці підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Крім того, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених в ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішення пенсійним органом щодо припинення виплати пенсії позивачу не приймалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не можуть бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
На підставі викладеного, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області позовні вимоги клієнта задовольнив в повному обсязі та визнав протиправними дії Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії.
Звертайтесь за допомогою до Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
- за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99
- за телефоном: 096-523-98-55, (0619)43-00-58, (0619)43-00-59,
- електронною адресою: melitopol.zaporizhya@legalaid.zp.ua або
- за допомогою skype зв’язку: Мелітопольський місцевий центр з надання БВПД
