До Голопристанського місцевого центру з надання БВПД звернулася пані С., яка потребувала вторинної правової допомоги у справі щодо визначення статусу зниклого сина, через відсутність якого вона позбавлена права на отримання житлової субсидії.
Як повідомила клієнтка, у квартирі, що знаходиться у смт Каланчак, разом із нею зареєстрований її син, який до 2003 року проживав там зі своєю дружиною. У тому ж році він виїхав до м. Армянськ АР Крим, а у 2011 році – до Російської Федерації.
Останній раз пані С. спілкувалася з сином по телефону у 2016 році, після чого він жодного разу на зв’язок не виходив, і до сьогоднішнього дня відсутні відомості про його місце перебування, а всі вжиті заходи не принесли результату. До того ж син неодноразово оголошувався у розшук.
На даний момент пані С. необхідно оформити житлову субсидію, чого вона зробити не може, оскільки син зареєстрований в квартирі, виписати його вона також не може, оскільки він є співвласником квартири.
Після подання необхідних документів працівниками Голопристанського місцевого центру з надання БВПД було підтверджено належність даної особи до суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу як малозабезпеченої особи, і заявниці був призначений адвокат Тамара Кушнеренко (доручення 175-2018 від 25.09.2018 року).
Вивчивши матеріали справи, адвокат звернулася до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Відповідно до ч.1 ст. 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про її перебування.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року заяву пані С. про визнання особи безвісно відсутньою задоволено в повному обсязі.
