Адвокат, що надає безоплатну вторинну правову допомогу, довів у суді невинуватість клієнта, якому загрожувало до 10 років позбавлення волі.
Андрій Михайлов* обвинувачувався у порушенні вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»:незаконному придбанні, зберіганні та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу. За вчинене Андрію Михайлову загрожувало позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна ( 2 ст. 307 КК України).
Також, чоловік обвинувачувався у незаконному придбанні, зберіганні та збуті наркотичного засобу – амфетаміну.Такі дії стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України – незаконне придбання, збергіання з метою збуту, а також збут психотропних речовин, вчинений повторно.
За дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1149 від 16.10.2015 року у справу вступив адвокат Михайло Головецький.
Клієнт адвокатат винним себе не визнав та наполягав на тому, що ніколи не займався збутом наркотиків, лише деколи вживав їх сам. З приводу першої ситуації пояснив, що Іван Чемний* сам до нього подзвонив і домовився про зустріч, оскільки мав повернути гроші. При зустрічі він пригостив його сигаретами, віддавши з пачкою.
Щодо другого випадку, то саме Іван Чемний дав йому амфетамін і попросив поділити його на частини. Раніше він сам дав Андрію Михайлову гроші щоб той придбав йому амфетамін. Іван Чемний повернув решту коштів які лишилися після покупки. Через кілька хвилин чоловіка затримали і повідомили, що він ніби то збував наркотики. Клієнт вважає, що це провокація з боку правоохоронних органів і свідок Іван Чемний каже неправду, оскільки сам перебуває під слідством.
Іван Чемний дав показання у суді, пояснивши, що сам зателефонував до обвинуваченого і домовився придбати у нього наркотичні засоби. На обидві покупки гроші отримав від працівників міліції. Після придбання наркотичних засобів в присутності понятих у нього вилучили і опечатали наркотичні засоби. Пояснив, що добровільно звернувся до працівників міліції і тиск з їх боку на нього не вчинявся.
Відповідно до обвинувачення та наданих суду прокурором доказів, були проведені дві оперативні закупки для фіксування злочинної діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі дії передбачені в тому числі ст. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно із вимогами ст. 246, 271 КК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведдення такої негласної слідчої (розшукової) дії. Проводити негласні слідічі дії має право слідчий, якій здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – уповноважені оперативні підрозділи ( т. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України).
Таким чином, оперативна закупка наркотичних засобів може проводитися лише у разі внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за постановою прокурора, уповноваженою на те особою лише при наявності відповідного доручення на слідчого.
Оскільки, сторона обвинувачення не наддала суду можливість перевірити навяність процесуальних документів про проведдення оперативних закупок та доручення її проведення працівникам оперативного підрозділу, то суд відповідно до ст. 86, 87 КПК України вважає за необхіне визнати недопустимими письмові докази по справі. З огляду на недотримання встановленої КПК України процедури проведедння оперативних закупок, показзання свідків щодо обставин їх проведдення, та матеріали відео фіксації, які містяться на оптичних носіях, не можуть бути визанні допустимими доказами через застереження, викладені у статті 86 КПК України.
Також, суд вказав, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, усі докази отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення прав людини на справедливий судовий розгляд. Таке повністю співпадає з вимогами ч. 1 с. 271 КПК України.
Адвокату вдалося довести у суді провокативний характер дій працівників оперативного відділу, а саме те, що за відсутності їх ініціативи, втручання, клієнт не вчинив би злочин.
Отже, суд визнав клієнта адвоката Михайла Головецького невинуватим та виправдав за ч.2 ст. 307 КК України у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
*прізвища та імена героїв змінені з етичних міркувань
