Адвокат Володимир Івашко у суді довів, що клієнт не винен у інкримінованому йому злочині, а саме зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, у великих розмірах.
Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області було видано доручення адвокату Володимиру Івашку від 11.04.2016 року № 025-0000539. Захисту потребував чоловік, якого обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, у великих розмірах). За вчинення даного кримінального правопорушення передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Обвинувачений не визнавав свою вину в інкримінованому йому злочині.
Згідно з нормами кримінально процесуального законодавства, обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Завдяки правовій позиції адвоката та обраній стратегії захисту, у суді, вдалося визнати недопустимими частину доказів, зібраних стороною обвинувачення – такими, що отримані в порушення порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Тобто, ті докази, які були у суді, тлумачилися лише на користь клієнта. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. І саме у суді було встановлено, що підзахисний адвоката не скоював інкримінованого йому злочину, адже прямих доказів його винуватості прокурор не надав. Стороною, яка висувала обвинувачення клієнтам не було здобуто допустимих, достатніх, належних, достовірних доказів, а також не доведено, що клієнт здійснив кримінальне правопорушення.
Тож, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2016 року чоловіка було визнано невинуватими у пред’явленому обвинуваченні та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
