Специфіку найзахіднішого регіону України – Закарпаття – визначає його унікальне географічне розташування. Область межує із чотирма європейськими країнами. Майже дві третини території займають українські Карпати з їх незрівнянною величчю. В регіоні налічується понад 30 національностей!
Тож фахівцям системи БПД на Закарпатті, яка представлена Регіональним центром, Ужгородським, Мукачівським та Хустським місцевими центрами з надання БВПД та 11 бюро правової допомоги, доводиться забезпечувати доступ до безоплатної правової допомоги навіть у найвіддаленіших гірських населених пунктах з їхнім бездоріжжям та відсутністю громадського транспорту, надавати її численним біженцям та особам без документування, а ще – представникам нацменшин, які не завжди володіють державною мовою.
«За весь час діяльності – з початку 2013 року – Регіональним центром видано 16 тисяч 720 доручень для надання БВПД у кримінальних провадженнях та засудженим. Адвокати, які співпрацюють з системою БПД, добилися 65 виправдувальних або скасованих в апеляційній установі вироків. З липня 2015 року (з початку заснування місцевих центрів) надано понад 33 тисячі правових консультацій та роз’яснень. У більш ніж 4,6 тисяч випадків надано безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», – розповідає директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець.
Сусідство Закарпаття з чотирма європейськими державами – Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією – відображається і на структурі категорій осіб, яким надається безоплатна правова допомога при адмінзатриманні.
Лише у 2019 році з 523 випадків надання Регіональним центром вторинної правової допомоги в адміністративному затриманні 438 осіб становлять шукачі притулку, які були затримані при спробі нелегально потрапити до Європи…
До речі, працівники Мукачівського місцевого центру з надання БВПД періодично, не менше ніж раз на квартал, разом із юристами й адвокатами, які працюють у Міжнародному фонді «Регіон Карпат», відвідують пункти тимчасового тримання іноземців прикордонними загонами для виявлення потенційних шукачів захисту. Особам без громадянства, шукачам притулку та особам, що піддаються ризику без громадянства, надаються юридичні консультації, складаються звернення, заяви до органів державної влади та місцевого самоврядування. За сприяння благодійного фонду вдається залучати перекладачів іноземних мов, зокрема угорської, англійської, арабських і східних мов.
Майже дві третини території області займають Карпатські гори. Тут знаходиться і найвища вершина Українських Карпат – гора Говерла (2061 м), решту території займає Притисянська низовина. Переважна більшість закарпатців – майже 63% – проживає у сільській місцевості, а п’ята частина населення – в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Тож фахівцям центрів та бюро правової допомоги доводиться проводити виїзні консультування та прийоми громадян навіть у найвіддаленіших селах, де часом відсутнє автобусне сполучення.
Фахівці Ужгородського місцевого центру та Перечинського бюро правової допомоги навідуються і в села, які вважають депресивними. Лікіцари та Липовець, що належать до Туричківської сільської ради на Перечинщині, не мають автобусного сполучення ще з радянських часів. Відсутність «дороги життя» й призвела до того, що у колись процвітаючому селі Лікіцари нині залишилося 14 місцевих старожилів, найстаршій з яких – бабі Ганні 92. Двічі на тиждень сюди привозять хліб та інші продукти першої необхідності, які продають з автолавки. Тож старенькі з нетерпінням чекають фахівців, бо ті і вислухають, і розрадять, і порадять, як вирішити проблемні питання.
Специфікою роботи Рахівського бюро правової допомоги, яке перебуває під юрисдикцією Хустського місцевого центру з надання БВПД, є те, що Рахівський район не газифікований. Тож характерними є звернення про надання інформації щодо порядку оформлення субсидії на тверде паливо, тарифікації будинків, обладнаних електроплитами за окремим тарифом (порядок та умови переведення на такий тариф), або щодо «зеленого» тарифу (обладнання будинку сонячними електростанціями та продаж надлишку енергії). Число таких звернень складає до 5-ти в місяць.
Закарпаття є багатонаціональним краєм. Основним і корінним населенням є українці, чисельність яких становить майже 80%, поряд мирно вживаються й угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2,5 %), роми (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %). Це також не може не впливати на специфіку надання БПД. На територіях компактного проживання угорців – Берегівщина, Чоп та низка сіл на Ужгородщині, – у бюро працюють фахівці, які володіють угорською мовою. Для потреб осіб, які не володіють державною мовою, готуються інформаційні матеріали мовами нацменшин.
Чи не найбільша кількість ромів в Україні мешкає на Закарпатті. За офіційною статистикою, тут налічується понад три тисячі осіб ромської національності, які не мають жодних ідентифікуючих документів. Насправді осіб, які потребують документування, набагато більше, а процедура оформлення документів, які засвідчують особу, є надзвичайно складною через прогалини та суперечності в нормативно-правових актах.
Часто такі особи не мають ні паспорта, ні свідоцтва про народження, ні інших ідентифікуючих документів. А згідно з чинним законодавством, скористатися послугами адвоката за рахунок держави громадянин може тільки у разі надання пакету документів, обов’язковим з яких є паспорт. Бувають випадки, коли ром, якому призначили адвоката, не має можливості сплатити судовий збір, і тому змушений відмовитися від його послуг. Для вирішення таких проблем, – переконані фахівці, – потрібні законодавчі зміни. Зокрема під час робочої зустрічі представників Регіонального центру, фонду «Регіон Карпат», Української Гельсінської спілки з прав людини та адвокатів йшлося про ініціювання законодавчих змін щодо спрощення процедури ідентифікації особи та відміни сплати судового збору для малозабезпечених громадян.
Сприяти вирішенню цієї проблеми на Закарпатті намагаються фахівці системи безоплатної правової допомоги, юстиції та громадських організацій. Задля вирішення проблеми осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства між Регіональним центром та Благодійним фондом укладено Меморандум про співпрацю. В його межах створені мобільні групи за участі фахівців центрів правової допомоги, які проводять спільні виїзні прийоми громадян у місцях компактного проживання ромів, консультують та представляють їхні інтереси.
Працівники Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги разом із юристами фонду «Регіон Карпат» та відділу РАЦС у Мукачівському районі регулярно навідуються до місць компактного проживання ромів. Зокрема, на вулицю Ромську у селі Жнятино, де у 17 будівлях проживає 120 родин ромської національності, у село Баркасово на Виноградівщині, мікрорайон Іванівці у селі Середнє на Ужгородщині та ін.
Фахівці проводять прийом місцевих мешканців, спілкуються з ними, дізнаються про їхні проблеми та консультують з життєво важливих питань. У співпраці з партнерами допомагають у виготовленні ідентифікуючих документів. Як засвідчують моніторингові візити, у багатьох із ромів відсутні документи, а у базі сільської ради вони значаться тільки за прізвищем.
Працівники Виноградівського бюро правової допомоги, що знаходиться під юрисдикцією Хустського місцевого центру, «опікуються» ромами, які проживають на Виноградівщині. Найчастіше роми звертаються за консультаціями з питань порядку виплати державної соціальної допомоги на утримання дітей. Такі звернення становлять 5% від загальної кількості звернень до бюро. При необхідності залучаються партнери – представники ГО «Романо Бахтало Дром» в якості перекладачів, які допомагають ромам отримати повну правову інформацію, якщо ті не володіють українською мовою.
Специфікою Закарпаття є також те, що велика кількість населення виїжджає за кордон на заробітки. Там громадяни офіційно працевлаштовуються, і часто залишаються постійно проживати. З часом у них виникає необхідність звернення до суду, в тому числі з питань стягнення аліментів на утримання дітей. Словом, проблемних питань вистачає.
Проте фахівці системи БПД на Закарпатті докладають максимум зусиль для їх вирішення, та у партнерстві з адвокатами, громадськими організаціями та державними інституціями намагаються підвищити правову свідомість краян, подолати правовий нігілізм шляхом інформування та правопросвітництва, та надати доступ до безоплатної правової допомоги усім, хто її потребує, і навіть у найвіддаленіших куточках краю.
