Що таке безоплатна правова допомога і чи можуть студенти/курсанти розраховувати на безкоштовну вторинну правову допомогу; який порядок інформування Регіонального центру з надання БВПД про затримання осіб; до яких проблем треба бути готовими поліцейським під час документування фактів домашнього насильства та як захистити свої права постраждалим від нього – відповіді на ці питання отримали курсанти III курсу Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ, які 2 жовтня побували в Регіональному центрі з надання БВПД у Херсонській області.
Директорка Марина Єлисєєва познайомила курсантів з Регіональним центром та коротко розказала про завдання, місію та цінності системи БПД. Вона пояснила, що Регіональний центр надає допомогу у кримінальному процесі затриманим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим до покарання, пов’язаного з позбавленням волі, а також у справах про адміністративні правопорушення особам, щодо яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт. Підставою для надання такої допомоги є повідомлення правоохоронного органу або затриманої особи чи її родичів, постанова слідчого, ухвала суду або заява засудженого.
Про становлення системи БПД в Україні та на Херсонщині зокрема та запроваджені новації повідомив менеджер з якості Максим Магда. Він також виступив з презентацією «Безоплатна правова допомога» та розказав про особливості надання БВПД та мережу доступу.
Який порядок інформування Регіонального центру з надання БВПД про затримання осіб курсанти розбиралися разом із заступницею директора Оленою Іпатенко.
Говорячи про таку хворобу суспільства, як насильство, Олена Вікторівна виокремила булінг, кібербулінг, мобінг, насильство за ознакою статі, але більш детально зупинилась на домашньому насильстві та питаннях, пов´язаних з наданням правової допомоги постраждалим від нього та проблемах, які виникають під час документування фактів домашнього насильства поліцейськими.
Вона повідомила, що виділяють чотири форми насильства: економічне, психологічне, фізичне та сексуальне. Відповідно до наслідків, які настали для постраждалої особи, дії кривдника будуть кваліфікуватися за КУпАП або тією чи іншою статтею КК. Наприклад, якщо відбувається нецензурна лайка, погрози, крики, ляпаси тощо такі дії кваліфікують за ст. 1732 КУпАП, складають адміністративний протокол та направляють його до суду.
Юристка пояснила, що такий протокол може скласти дільничний офіцер поліції, інспектор ювенальної превенції – якщо від домашнього насильства постраждала дитина, та патрульний поліцейський, який приїжджає на виклик.
Звісно, якщо були нанесені тілесні ушкодження, побої, зґвалтування тощо, то кваліфікація буде за відповідною статтею КК, мають бути внесені відомості до ЄРДР. У такому випадку під час винесення вироку суд має враховувати зміни до ст. 66, 67 КК, оскільки вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього з подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, є обтяжувальною обставиною, а вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого є пом’якшувальною обставиною.
Йшла мова і про підвищення самосвідомості, толерантності та гідності майбутніх правоохоронців – усе це не залишило їх байдужими, адже поступило багато запитань.
Корисною для молоді була й інформація про загальнонаціональний проект «Я МАЮ ПРАВО!» та його напрямки: «СтопБулінг», «Відповідальне батьківство», «Чесна платіжка» тощо.
Курсантів також зацікавила можливість отримати юридичну консультацію онлайн. Вони запевнили, що обов´язково скористаються довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» при написанні курсових робіт або підготовки до іспитів; у нагоді стане й корисна інформація, яку вони отримали в Регіональному центрі з надання БВПД.
