Усиновлення: умови та порядок здійснення
Згідно норм Сімейного кодексу України (СК України) усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.
Хто може бути усиновленим?
Усиновленою може бути дитина, тобто особа до 18 років. Втім, законодавством передбачено, що у виняткових випадках усиновленою може бути повнолітня особа, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Вимоги до особи, яка бажає стати усиновлювачем:
1. Особа повинна бути дієздатною;
2. Вік особи, яка бажає усиновити дитину не повинен бути менше двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родич дитини;
3. Різниця у віці між особою, яка бажає стати усиновлювачем та дитиною повинна становити не менш як п’ятнадцять років. Якщо має місце усиновлення повнолітньої особи, то така різниця має становити не менше ніж вісімнадцять років.
4. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах 5, 6 ст. 211 СК України.
Застереження!
1. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
2. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Проте, якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
3. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Так само, якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Знову ж таки, якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
4. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
5. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Особи, які мають переважне право на усиновлення
Якщо декілька осіб виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, то переважне право на її усиновлення надається громадянину України: в сім’ї якого виховується дитина; який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється; який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами; який є родичем дитини.
Окрім зазначеного переліку осіб, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Для того, щоб усиновити дитину, особи, які виявили таке бажання, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.
До такої заяви додаються:
1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС.
У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
4) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою;
5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника.
7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Далі, протягом 10 робочих днів після одержання заяви та документів, служба у справах дітей перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, а також розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку служба у справах дітей ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.
Відомості про дитину, які мають право отримати кандидати в усиновлювачі
Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, супроводжується показом фотографії дитини.
При цьому, служба у справах дітей інформує про: ім’я, вік, стать дитини; правові підстави для усиновлення; стан здоров’я відповідно до висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини; форму влаштування дитини (без зазначення назви та адреси закладу, в якому перебуває дитина, прізвища, імені, по батькові, адреси проживання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників); відомості про наявність або відсутність братів, сестер, їх вік та форма влаштування.
Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення (видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку) до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею.
Важливо! Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. Однак, у разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більш як на 10 робочих днів.
У випадку, якщо дитину всиновлюють прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, в сім’ї яких виховується дитина, або родичі дитини, направлення для знайомства з дитиною не видається.
Після такого знайомства та встановлення контакту з дитиною служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини (протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі) повинна з’ясувати, чи згодна дитина на усиновлення (у разі, якщо згода дитини є необхідною) і підготувати проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Звертаємо увагу! Усиновлення в Україні здійснюється тільки на підставі рішення суду.
Обставини, які враховуються судом під час постановлення рішення про усиновлення дитини:
1) стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
5) особу дитини та стан її здоров’я;
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров’я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо всі умови, передбачені СК України дотримано, а особа, яка бажає усиновити дитину здатна забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину є неприйнятним та не може бути застосоване судом.
Моментом здійснення усиновлення, згідно норми статті 225 СК України, вважається день набрання чинності відповідного рішення суду про усиновлення.
Жанна Патєхіна,
начальник відділу комунікації та забезпечення
доступу до публічної інформації
