Щороку система надання безоплатної правової допомоги долучається до Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства». Впродовж 25 листопада – 10 грудня фахівці центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги активізують діяльність, спрямовану на привернення уваги суспільства до проблеми домашнього насильства. Та цьогоріч війна дала привід говорити ще про одну тему, повʼязану з насильством, — численні воєнні злочини російської армії та інструменти для покарання воєнних злочинців.
Інформуємо, як протидіяти насильству
Будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. Сучасне суспільство не може толерувати насильство, натомість повинно докладати всіх зусиль, щоб постраждалі від таких дій особи не залишалися наодинці зі своєю проблемою. Одним зі способів донести до людей інформацію про інструменти запобігання й протидії насильству є правопросвітництво.
Попри війну, юристи системи БПД в межах акції «16 днів проти насильства» не лише організували чимало правопросвітницьких заходів, але й долучилися до партнерських ініціатив.
У Івано-Франківську, до прикладу, старт кампанії відзначили на Вічевому майдані. На дев’яти локаціях розмістилися представники суб’єктів взаємодії з протидії домашньому насильству, зокрема й фахівці Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Іванна Тичковська та Дмитро Савуляк. Вони розповідали про послуги, які потерпілі можуть отримати у бюро правової допомоги, а також пояснювали алгоритм дій людей, що зазнали домашнього насильства, та свідків.
До речі, на Прикарпатті фахівці системи БПД у ці дні стали учасниками ще однієї важливої події – відкритті «Шелтеру Святої Ольги» для жінок, які постраждали від воєнних злочинів російської армії та домашнього насильства.
До вуличних акцій, покликаних привернути увагу до проблеми насильства, приєдналися, зокрема, працівники центрів з надання БВПД на Сумщині та Київщині.
«Щороку ми долучаємося до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», щоб солідаризуватися з українським суспільством у прагненні сформувати нульову толерантність до ганебного явища домашнього насильства», – наголосила заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги міста Києва Тетяна Городенська.
Традиційно про те, як розрізняти види насильства, куди звертатися, щоб отримати захист та підтримку, цими днями говорили з учнями та студентами, трудовими колективами установ та організацій. А на Хмельниччині цю тему порушили під час зустрічі з військовослужбовцями та учасниками АТО. «Насильство в сім’ях військовослужбовців. Чи існує проблема?» – так назвала захід фахівчиня Славутського бюро правової допомоги Світлана Рішко.
«Військовослужбовці сьогодні, в умовах війни, як ніколи часто стикаються з насильством – жорстокість ворога вражає, її важко зрозуміти й пояснити навіть нецивільним. Щоб не допустити ситуацій, коли межі між нормою й злочином стираються, а насильство не помічають, важливо говорити про цю проблему, непоправні наслідки цього явища», – зазначила юристка.
Щоразу, спілкуючись з різними аудиторіями, правозахисники закликають не соромитися просити про допомогу, адже з-поміж основних функцій системи – захист інтересів потерпілих від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, а також катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
Навчаємо, як допомогти потерпілим
У межах кампанії «16 днів проти насильства» у системі БПД відбулась також низка навчальних заходів – для представників партнерських організацій, адвокатів, мешканців громад тощо.
Зокрема, воркшоп «Зупинити насильство зможемо разом!» відбувся на Дніпропетровщині. Його учасники, представники установ та організацій, які допомагають потерпілим від насильства, напрацьовували напрямки удосконалення спільної діяльності. Цей захід став не лише майданчиком для обміну досвідом та ідеями, але й заклав основу для майбутніх партнерств і спільних проєктів, спрямованих на захист прав людини взагалі, запобігання домашньому насильству й підтримку постраждалих від нього зокрема.
«Наша робота має бути націлена на конкретну людину, якій ми маємо і можемо допомагати. Адже домашнє насильство – це не справа кожного, а суспільна проблема. Саме тому увага до неї з боку усіх уповноважених органів призведе до формування довіри з боку людей. Таким чином ми зможемо допомогти більшій кількості потерпілих, забезпечивши належну правову допомогу», – зазначила під час воркшопу фахівчиня Криворізького місцевого центру з надання БВПД Наталія Кожем’яка.
На тренінг «Особливості захисту прав та надання послуг жінкам та дітям, постраждалим від домашнього насильства під час війни» у Львові запросили працівників системи БПД та адвокатів, що співпрацюють з нею. Учасники тренінгу розповідали про свій досвід роботи у справах, що пов’язані з домашнім насильством, обговорювали різницю між видами насильства, циклічність вчинення насильства та покарання, передбачене законом за вчинення домашнього насильства, аналізували кейси, пов’язані з домашнім насильством.
Навчальні заходи з протидії домашньому насильству організували й в інших регіонах. Так, про види й ознаки насильства, відповідальність за вчинення насильства, можливості участі кривдників в корекційних програмах розповідали працівникам навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської та Хмельницької областей. А в Чернігові про способи та порядок поновлення порушених прав осіб, потерпілих від домашнього насильства, говорили під час онлайн-зустрічі для представниками громад області.
Захищаємо тих, хто потребує допомоги
Переслідував дружину – отримав обмежувальний припис. Вікторія з чоловіком прожили разом багато років. Стосунки між подружжям, і до того напружені, зовсім зіпсувалися.
Чоловік постійно ображав Вікторію, погрожував, декілька разів виганяв з дому. Потім почав переслідувати Вікторію по дорозі на роботу, принижував її перед колегами, казав, що зробить усе задля її звільнення.
Вікторія звернулася до поліції. На чоловіка склали протокол про адміністративне порушення за вчинення домашнього насильства. Однак він продовжував психологічне насильство щодо дружини.
Вікторія переїхала жити до подруги. Та й надалі майже щодня була змушена ховатися від переслідувань чоловіка. Постійні нервування впливали на працездатність.
Влітку цього року вона подала на розлучення. Кривдника це розлютило, Вікторія знову звернулася до поліції. І знову на чоловіка було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Далі Вікторія звернулася до системи надання безоплатної правової допомоги.
Юристи допомогли Вікторії зібрати усі необхідні документи та докази по справі щодо винесення обмежувального припису відносно кривдника. І разом вони подали заяву до суду.
Суд ухвалив рішення про винесення обмежувального припису стосовно чоловіка Вікторії. Це означає, що чоловікові заборонено наближатися до Вікторії в місці її проживання, до місця її роботи, а також контактувати з Вікторією у будь-який спосіб, розшукувати та переслідувати.
Шанс піти від кривдника. Багато років Ганна жила з чоловіком так, як звикла – терпіла образи, невдоволення з будь-якого приводу, що перетворювалося у скандали, фізичне насильство. Жінка боялася знаходитися вдома, коли там був чоловік, адже сварку могло спровокувати що завгодно.
За 8 років Ганна неодноразово зверталася до поліції, суду. Чоловіка неодноразово притягали до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Однак він продовжував тероризувати дружину.
До системи безоплатної правової допомоги Ганна звернулася щодо видачі обмежувального припису стосовно чоловіка, адже перебувати з ним під одним дахом вона більше не могла.
Жінка розповіла, що вона постійно напружена, перебуває у стресовому стані, їй страшно перебувати вдома, і вона переживає за своє життя та здоров’я.
Для представництва інтересів Ганни у суді було призначено адвокатку, що співпрацює з системою БПД. Адвокатка подала заяву до суду про видачу обмежувального припису відносно чоловіка Ганни.
Суд ухвалив рішення про видачу обмежувального припису строком на 3 місяці — чоловіку заборонено перебувати та наближатися на відстань менш як 50 м до місця проживання Ганни та контактувати з нею у будь-який спосіб.
«З моменту винесення обмежувального припису жінка може трохи заспокоїтися і розпочати процес розлучення з кривдником, стягнення аліментів, поділу майна тощо. Кривдника ставлять на профілактичний облік, і у випадку порушення обмежувального припису, він може опинитися за ґратами», – коментує цю справу адвокатка.
Захистили від племінника-кривдника. До Старокостянтинівського бюро правової допомоги звернулася 80-річна бабуся. Вона поскаржилася, що племінник вчиняє вiдносно неї психологiчне та фізичне насильство. Чоловік неодноразово навідувався до помешкання жінки, яка проживає сама, проявляв щодо неї безпідставну агресію, нецензурно лаявся, залякував тітку та погрожував їй фізичною розправою.
Літня жінка кілька разів зверталася до правоохоронних органів, та це не дало жодного результату. Кривдник продовжував знущатися з тітки.
Допомагати клієнтці доручили фахівчині бюро правової допомоги Олені Шмагаловій.
Щоб захистити стареньку від кривдника, юристка допомогла їй підготувати заяву до поліції про видачу термінового заборонного припису строком на 10 діб. Цим приписом племіннику заборонили в будь-який спосіб контактувати з тіткою.
Відтак юристка зібрала докази для підготовки до суду заяви про видачу обмежувального припису на шість місяців. У заяві Олена Шмагалова просила визначити щодо кривдника такі заходи тимчасового обмеження, як заборона наближатися до будинку постраждалої та перебувати там, а також будь-яким чином спілкуватися з нею.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області розглянув справу й задовольнив заяву про видачу обмежувального припису.
* * *
Нагадаємо, що отримати безоплатно допомогу юриста або адвоката, звернувшись до системи безоплатної правової допомоги, можуть:
- постраждалі від домашнього насильства;
- потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості в умовах війни;
- потерпілі від катування або жорстокого поводження під час війни.
Якщо ви вважаєте, що ви чи ваші близькі зазнають домашнього насильства, або не впевнені і потрібна консультація, телефонуйте до нашого контакт-центру 0 800 213 103, розкажіть про ситуацію та дізнайтеся план ваших майбутніх дій, щоб зупинити насильство.
Інші сервіси для постраждалих від домашнього насильства:
- 1547 – Урядовий контактний центр. Інформація, психологічна підтримка, реєстрація відповідного звернення до державних органів. Дзвінки безкоштовні, працює цілодобово;
- 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного) – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства. Інформація, соціально-психологічна та юридична підтримка. Дзвінки безкоштовні, працює цілодобово;
- проєкт «Розірви коло» (https://rozirvykolo.org/) – інформація, поради, корисні контакти.