Наразі Інтернет є досить поширеним явищем у сучасному світі, його неможливо уникнути, ми вчимося тут, спілкуємося, пізнаємо нову інформацію та поповнюємо свій словниковий запас. Віртуальний світ, як і реальний, несе низку ризиків для дітей. Чи не найнебезпечнішим є кібербулінг.
Про те що таке кібербулінг, яким він буває, яка відповідальність передбачена за його вчинення та які ще є загрози у Всесвітній мережі для дітей, консультують фахівці Регіонального центру з наданння безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Кібербулінг – це один із різновидів булінгу і є новітньою формою агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. тощо.
Типовими ознаками кібербулінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
До найпоширеніших видів кібербулінгу належать: використання особистої інформації, анонімні погрози, хепіслепінг, переслідування, тролінг і флеймінг.
Під використанням особистої інформації слід розуміти «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
Анонімні погрози полягають у посиланні листів на електронні пошту своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці погрози мають образливий характер з вульгарними висловамиі ненормативною лексикою.
Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови для вчинення злочину.
Тролінг здійснюється шляхом розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм,тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
Флеймінг – це улюблений метод «тролів» (провокаторів), що полягає в обміні короткими, гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, спільнотах. Інколи він перетворюється у затяжну війну.
Обмовлення або зведення наклепів – це поширення принизливої, неправдивої інформації, з використанням компютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото (використання фотошопу) і пісні, які змальовують жертву у шкідливій манері.
Хепіслепінг – один із видів кібербулінгу, його назва походить від випадку в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь- якими відеороликами з записами реальних сцен насильства.
Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером — негативні комунікації продовжуються. У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів.
Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію підлітка, який займається булінгом заради розваги.
Якщо булінгу уникнути не вдалось, пам’ятайте про відповідальність за булінг, як для тих, хто його вчиняє, так і для тих, хто просто спостерігає.
Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Якщо булінг (цькування) вчинить дитина у віці до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Слід виділити ще такі онлайн загрози як секстинг та онлайн-грумінг.
Секстинг – це обмін власними фото/ відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків.
Дуже часто світлини та відео потрапляють в Інтернет, де швидко й безконтрольно розповсюджуються між користувачами (у соціальних мережах та чатах класу), що призводить до кібербулінгу дитини (знущання й глузування через сучасні засоби комунікації), а потім і до агресивного переслідування в учнівському колективі, виникнення проблем у загальному навчальномупроцесі.Трапляється,щоюнакитадівчатастворюють всоціальнихмережахгрупизнепристойниминазвами,кудизпомсти викладають інтимні світлини колишніхкоханих. Окрім того, секстинг може стати серйозною перешкодою для самореалізації у дорослому житті(підчаснавчаннячипошукуроботи),аджебільшістьсучасних кампаній шукають підтвердження інформації прокандидата також в Інтернеті та соціальних мережах. Повністю ж видалити будьяку інформацію, розповсюджену в мережі, практично не можливо. Крім того, ці фото можуть потрапити на сайти з дитячою порнографією.
Онлайн-грумінг – це побудова в мережіІнтернет дорослим/групою дорослих осіб довірливихстосунків з дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео таподальшим її шантажуваннямпро розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
Зазвичай злочинці (або злочинніугруповання)реєструються всоціальнихмережахпідвиглядомпідлітківчиналагоджуютьконтактзішколярамивонлайніграх,черезелектроннупошту та ін. Вони можуть додаватися дитині у друзі,розсилатиособистіповідомлення,переглядатисторінкидітейішукатисередних таких,якимбракуєлюбовітатурботивдома.
Спілкування з незнайомцями в Інтернеті може завжди нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими у реальному житті людьми. Доцільно також закрити від незнайомців свою сторінку у соціальних мережах та список друзів; не писати назву навчального закладу, де навчається дитина; не надсилати незнайомцям з Інтернету і у приватних повідомленнях свою адресу та номер телефону. Звертаємо увагу, що злочинці часто обирають дітей, які публікують відверті фото чи тексти, хочуть здаватися дорослішими, ніж насправді.
Якщо ж діти потрапили у складну ситуацію й самостійно не можуть знайти вихід, повідомляємо, що діє Національна дитяча “гаряча” лінія, у будні, з 12:00 по 16:00 за номером 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних).
