Майже 50 тис. осіб отримали БПД через мережу дистанційних та мобільних консультаційних пунктів протягом І півріччя 2018 року

Протягом першого півріччя 2018 року центри з надання БВПД утворили та забезпечили роботу нових 506 дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та здійснили 6812 виїздів мобільних консультаційних пунктів (з них 833 – за місцем проживання/перебування осіб з метою надання їм адресної правової допомоги). Завдяки організації роботи таких віддалених точок доступу до безоплатної правової допомоги, консультації та роз’яснення з правових питань отримали 48 125 особи.

Нижче пропонуємо нашим читачам ознайомитись із інформацією щодо утворення, функціонування та розвитку мережі мобільних консультаційних та дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги.

Дистанційний пункт – це точка доступу до безоплатної правової допомоги для громадян, які мають потребу в безоплатній правовій допомозі, але з огляду на різні причини (проживання або перебування у віддалених населених пунктах, відсутність вільного часу тощо) не мають можливості її отримати, звернувшись безпосередньо до місцевого центру або бюро правової допомоги.

У першому півріччі 2018 року місцевими центрами утворено та забезпечено роботу нових 506 дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги. Загалом станом на липень поточного року по всій території України функціонує – 2964 дистанційних пункти (див. діаграму № 1).

Діаграма № 1
Кількість утворених місцевими центрами дистанційних пунктів доступу
до безоплатної правової допомоги

Найбільша кількість дистанційних пунктів доступу утворена та функціонує у Київській (262), Полтавській (254), Одеській (194), Дніпропетровській (174), Чернівецькій (158), Вінницькій та Херсонській (по 149) областях (див. діаграму № 2).

Діаграма № 2
Кількість утворених дистанційних пунктів доступу
до безоплатної правової допомоги у розрізі областей

Так, 701 дистанційний пункт доступу функціонує в органах місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних радах), з них:

20 – в об’єднаних територіальних громадах;
555  – на базі обласних, районних та сільських бібліотек у рамах проекту «Бібліоміст»;
344 – в місцевих органах державної виконавчої влади (районних та міських державних адміністраціях), а також територіальних установах центральних органів виконавчої влади, зокрема управліннях праці та соціального захисту населення, Пенсійного фонду України, службах у справах дітей тощо;
309 – у центрах зайнятості населення;
137 – в установах виконання покарань та у приміщеннях територіальних підрозділів міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України;
113 – у громадських та волонтерських організаціях, у тому числі у центрах допомоги учасникам АТО;
101 – у центрах з надання адміністративних послуг;
79  – у закладах освіти, у тому числі, школах-інтернатах;
64 – у закладах охорони здоров’я, зокрема у 14 військово-медичних центрах (військових госпіталях) Міністерства оборони України;
60 – у закладах соціального обслуговування населення (територіальних центрах обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, соціальних гуртожитках, будинках-інтернатах (геріатричних пансіонатах), у тому числі для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю);
48 – у судах (див. діаграму № 3).

Діаграма № 3
Установи (заклади, організації), в яких утворено дистанційні пункти доступу

Крім того, з метою забезпечення надання безоплатної правової допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, місцевими центрами забезпечено роботу 160 дистанційних пунктів доступу на базі загальних служб підтримки постраждалих осіб (центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулках для дітей; центрах соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційних центрах (дитячих містечках); центрах соціально-психологічної допомоги; територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) тощо).

Також 99 дистанційних точок доступу до безоплатної правової допомоги функціонують у військових комісаріатах та військових частинах, а також 14 – у територіальних органах Державної міграційної служби, у тому числі пунктах тимчасового розміщення біженців та пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (див. приклад № 1).

Нагадаємо, що з метою створення належних умов для забезпечення захисту прав та соціальних гарантій військовослужбовців, зокрема тих, які брали участь в антитерористичній операції, членів їхніх сімей, інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», 11 грудня 2017 року між Міністерством оборони України та Координаційним центром з надання правової допомоги укладено Меморандум про наміри щодо співробітництва.

На виконання положень зазначеного Меморандуму 05 травня 2018 року Головним управлінням Військової служби правопорядку ЗСУ та Координаційним центром затверджено Спільний план дій, одним із заходів якого передбачено організацію та забезпечення роботи дистанційних пунктів доступу у приміщеннях військових частин Збройних Сил України задля надання безоплатної правової допомоги військовослужбовцям.

З метою забезпечення захисту прав та соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам та особам, які перетинають лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей, працівники місцевих центрів у зазначених областях, починаючи з вересня 2016 року, здійснюють систематичні виїзди до гуманітарно-логістичних центрів, що розташовані в районах контрольних пунктів в’їзду-виїзду (далі – КПВВ) Донецької та Луганської областей, а також заходи щодо утворення на їх базі стаціонарних точок доступу до безоплатної правової допомоги, які функціонують на постійній основі.

Так, починаючи з 2017 року, відповідними місцевими центрами у співпраці з фахівцями громадських та волонтерських організацій організовано роботу дистанційних пунктів доступу на території КПВВ «Майорськ» та «Новотроїцьке», а також здійснюються регулярні виїзди до КПВВ «Мар’їнка» та смт Станиця Луганська.

Громадянам, які перетинають лінію розмежування у зазначених пунктах в’їзду-виїзду, мають змогу отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення з правових питань, допомогу в оформленні електронних перепусток, складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру, а також допомогу в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги.

Також працівники місцевих центрів серед осіб, які перетинають лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей, проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу та розповсюджують інформаційні матеріали (буклети, брошури), що містять правові консультації з питань, які найчастіше хвилюють внутрішньо переміщених осіб.

Так, у період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2018 року працівниками місцевих центрів було здійснено 275 виїздів у райони контрольних пунктів в’їзду-виїзду Донецької області, під час яких правову допомогу було надано 3283 особам.

Одним із поширених способів організації роботи дистанційних пунктів доступу, що застосовується місцевими центрами для оперативного та зручного спілкування з клієнтами, є використання Skype-зв’язку, зокрема через розгалужену мережу бібліотечних установ.

Консультування громадян за допомогою Skуpe-зв’язку фахівцями Монастириського бюро правової допомоги  (Тернопільська область)

За його допомогою кожен, хто потребує консультацію і роз’яснення з правових питань, може дистанційно поспілкуватися з фахівцями місцевих центрів, отримати інформацію про місцезнаходження відповідного центру чи бюро правової допомоги, дізнатися про види правових послуг, які там надаються, а також перевірити свою належність до категорії осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги; дізнатися перелік документів, які необхідно подати до центру для підтвердження належності до суб’єктів права на таку допомогу, тощо.

Також такі пункти працюють у формі особистих прийомів громадян, які проводять працівники місцевих центрів, у тому числі із залученням на громадських засадах адвокатів та представників правозахисних громадських організацій, за допомогою онлайн консультувань, телефонного зв’язку, з використанням інших інформаційних технологій.

Так, у першому півріччі 2018 року працівниками місцевих центрів в межах роботи дистанційних пунктів доступу було проведено 8195 особистих прийомів громадян, а також 8190 скайп-зв’язків, телефонних зв’язків, онлайн консультувань тощо (див. діаграму 4).

Діаграма № 4
Кількість проведених місцевими центрами особистих прийомів
громадян та скайп-зв’язків, телефонних зв’язків, онлайн консультувань
під час роботи дистанційних пунктів доступу у першому півріччі 2018 року

Загальна кількість громадян, які у першому півріччі 2018 року звернулися за отриманням консультацій та роз’яснень з правових питань під час роботи дистанційних пунктів доступу, склала 25 263 особи (див. діаграму 5). Всього за час функціонування мережі таких віддалених точок доступу (2016 – першого півріччя 2018 року) правову допомогу у них змогли отримати 75 988 осіб.

Діаграма № 5
Загальна кількість громадян, які звернулися за отриманням консультацій
та роз’яснень з правових питань під час роботи дистанційних пунктів доступу

Найчастіше відвідувачів дистанційних пунктів цікавили питання їх соціального захисту, зокрема порядку призначення державної соціальної допомоги, надання житлових субсидій, пенсійного забезпечення, отримання пільг учасниками АТО та соціального захисту їхніх сімей, надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, у тому числі для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг, відновлення соціальних виплат, прийняття спадщини, що знаходиться на тимчасово окупованій території тощо.

Також було чимало питань громадян щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, незаконного звільнення їх з роботи, здійснення перерахунку пенсії, порядку розірвання шлюбу та стягнення аліментів, порядку оформлення права власності на нерухоме майно, реалізації права учасників АТО на отримання земельної ділянки та житла, порядку призначення інвалідності тощо.

Працівники місцевих центрів, які здійснювали прийоми, надавали роз´яснення положень законодавства як у сфері надання безоплатної правової допомоги, так і у сферах земельного, житлово-комунального, сімейного, податкового законодавства, законодавства про працю тощо.

Ще одним інструментом для забезпечення доступу громадян до безоплатної правової допомоги є проведення виїзних консультацій в рамах роботи мобільних консультаційних пунктів, зокрема з метою надання адресної правової допомоги одиноким особам, особам похилого віку, особам з обмеженими фізичними можливостями за місцем їх фактичного проживання чи перебування (див. приклад № 2).

Мобільний консультаційний пункт  ̶  це точка доступу до безоплатної правової допомоги, що діє за визначеним місцевим центром графіком для забезпечення потреби в безоплатній правовій допомозі громадянам, що проживають/перебувають у територіально віддалених від місцевого центру населених пунктах або у спеціалізованих установах (госпіталях, пансіонатах, геріатричних установах тощо) шляхом здійснення виїзних прийомів.

Так, у першому півріччі 2018 року працівниками місцевих центрів було здійснено 6812 виїздів мобільних консультаційних пунктів, з них 833 – за місцем проживання/перебування осіб з метою надання їм адресної правової допомоги (див. діаграму 6).

Загалом упродовж 2016  ̶  першого півріччя 2018 року таких виїзних прийомів громадян місцевими центрами було проведено понад 24 832.

Діаграма № 6
Кількість виїздів мобільних консультаційних пунктів (виїзних прийомів громадян)
у першому півріччі 2018 року

Найбільшу кількість виїзних прийомів громадян було здійснено місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській (632), Київській (573), Харківській (461), Вінницькій (436), Тернопільській (394), Сумській (377) та Житомирській (307) областях (див. діаграму № 7).

Найчастіше виїзди мобільних консультаційних пунктів здійснювались до сільських, селищних, міських, районних рад, що знаходяться у віддалених від місцевих центрів населених пунктах, закладів соціального обслуговування населення (соціальні гуртожитки, дитячі будинки, геріатричні будинки-інтернати для людей похилого віку), закладів охорони здоров´я (лікарні, санаторії, у тому числі військові госпіталі, військові частини), реабілітаційних центрів для людей з інвалідністю, громадських організацій, закладів освіти тощо.

Усього під час виїздів у першому півріччі 2018 року фахівці системи надання безоплатної правової допомоги проконсультували 22 862 особи.

Загалом за час застосування місцевими центрами практики проведення таких виїздів (2016 – першого півріччя 2018 років) понад 94 142 громадянина мали змогу отримати правові консультації та роз’яснення з порушених ними питань (див. діаграму № 8).

Діаграма № 8
Загальна кількість громадян, які звернулися за отриманням консультацій
та роз’яснень з правових питань під час роботи мобільних консультаційних пунктів доступу

Порівняно із загальною кількістю зареєстрованих звернень громадян до місцевих центрів упродовж першого півріччя 2018 року кількість осіб, які звернулися до дистанційних та мобільних пунктів доступу у відсотковому еквіваленті, становить 12 % (див. діаграму № 9).

Діаграма № 9
Співвідношення кількості зареєстрованих звернень громадян до
центрів з надання БВПД у першому півріччі 2018 року до кількості осіб, яким була надана
правова допомога в рамах роботи дистанційних та мобільних пунктів доступу

NB! З детальною інформацією про місця та графіки роботи дистанційних пунктів доступу та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД у розрізі регіонів можна ознайомитись на веб-сайтах регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ця інформація, зазначимо, актуалізується та доповнюється на періодичній основі.

---

Довідково

У Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки, затвердженою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276, одним із завдань, спрямованих на забезпечення спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги, визначено розширення можливості для надання як первинної, так і вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, у тому числі, й на регіональному рівні.

У зв’язку з підпунктом 5.5 пункту 5 Плану дій щодо реалізації положень вищезазначеної Стратегії передбачено утворення та розвиток мережі дистанційних та мобільних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги.

Також згідно підпунктів 8 та 10 пункту 13 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року № 967/5 (із змінами), місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на них завдань забезпечують роботу мобільних консультаційних пунктів та розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі.

Організація роботи дистанційних та мобільних консультаційних пунктів має на меті спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та задоволення потреб у правових послугах як для соціально-вразливих категорій громадян, зокрема таких як особи з інвалідністю, люди похилого віку або з обмеженими фізичними можливостями, одинокі особи, ветерани війни, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, внутрішньо переміщені особи, так і територіальних громад в цілому.

---

Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:

 Facebook           YouTube            Google+       Twitter