Програма відновлення для неповнолітніх діє в шести регіонах України три місяці. Вже укладено 24 медіаційні угоди щодо участі у цій програмі. Налагодити комунікацію між правопорушником та потерпілим, допомогти їм примиритися, відновити соціальні зв’язки – завдання посередника-медіатора. Про «тонкощі» медіації ми поговорили з адвокатом Наталією Степіною, яка як медіатор бере участь у програмі відновлення для неповнолітніх.
Пані Наталіє, розкажіть про вашу першу справу з медіації.
Вона була не зовсім типова. Неповнолітній звинувачувався за 125 статтею Кримінального кодексу – легкі тілесні ушкодження. Потерпілий – чоловік старшої сестри цього неповнолітнього.
Я отримала доручення від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області і почала займатися цією справою. Зустрілася з потерпілим, потім – розмова з неповнолітнім та його мамою, яка є його законним представником, та спільна – зі сторонами.
Під час спілкування з’ясувалося, що це був сімейний конфлікт, який спровокував саме потерпілий. Він вчиняв домашнє насильство над своєю дружиною. На її захист став молодший брат, який вдарив свояка в обличчя. Ситуацію посилило те, що чоловік був у стані алкогольного сп’яніння. В ньому заграла образа і він написав заяву у поліцію.
У нас була довга бесіда з потерпілим щодо того, як вирішувати питання у сім’ї. Дійшли того, що насильством нічого не вирішується. Чоловік визнав, що вважає себе винним у цій ситуації. У підсумку наша медіація звелася до того, що вибачався більше потерпілий. Хлопець також визнав свою провину та вибачився за те, що вдарив свого родича. Вони примирилися між собою. Ми створили підґрунтя для запобігання сімейних конфліктів у подальшому.
Якби не було медіації, чим би закінчилася ця історія?
За чинним Кримінальним кодексом, реальний строк йому не дали б, за грати він не потрапив би. Але він отримав би судимість. Негативні наслідки залишилися б на все життя. Ця «пляма» у біографії «спливала» б, наприклад, якби хлопець захотів стати військовим, працювати у поліції.
А за програмою відновлення неповнолітній звільнений від кримінальної відповідальності. Медіація допомогла хлопцю усвідомити, що не можна вирішувати проблеми силовим методом. Тепер найголовніше – щоб ця молода людина пройшла подальший процес ресоціалізації. Він займається з психологом, відвідує тренінги з контролю емоцій та імпульсивності. Ходить у спортивний гурток.
Яка, на ваш погляд, найвагоміша відмінність відновного правосуддя від традиційного?
Зазвичай кримінальне провадження «будується» навколо підозрюваного. Навіть коли прокуратура передає нам документи, там багато інформації про людину, яка вчинила правопорушення. І практично нічого не відомо про потерпілого.
А відновне правосуддя враховує також інтереси потерпілого. Традиційне правосуддя приймає рішення – покарати винного та відшкодувати збитки. А далі буде з потерпілим – нікого не цікавить. Навіть якщо людині повернуть вкрадену річ, це не поверне їй відчуття безпеки, душевний спокій, сталий світогляд.
Для цього потрібна медіація. Щоб потерпілий побачив, що перед ним не ворог. Ситуації різні у житті бувають. Часто неповнолітній вчиняє правопорушення не зі зла, а через дурощі, бажання похизуватися перед однолітками. Він не хоче завдати болю іншій людині. І він не уявляє, що справа не у грошах чи вартості вкраденого телефону. Можливо, потерпілий хотів за ці гроші купити подарунок близькій людині. Або у телефоні знаходяться особисті фотографії, які є важливими спогадами. Неповнолітній має усвідомити, що він не лише матеріальні цінності вкрав, а порушив ланцюжок взаємовідносин, важливих для іншої людини.
Над якими справами ви зараз працюєте?
У роботі перебувають ще дві медіації. Обидва неповнолітні «проходять» за 185 статтею Кримінального кодексу – крадіжка. Це хлопці 16 та 17 років, які поїхали вчитися у райцентр, живуть у гуртожитку. Відірвані від родин. Обмежені фінансово. Один хлопець вкрав у свого однолітка банківську картку, зняв стипендію, гроші витратив на пиво. Другий вкрав мобільний телефон.
Але в одному з цих випадків процес медіації дещо ускладнює те, що потерплий також є неповнолітнім, і його інтереси представляє мама. Вона захищає свою дитину так, як це здається їй найкращим у цій ситуації.
Батьки сильно впливають на медіацію. Починають відповідати замість дітей, тиснуть на них, інколи так сильно, що дитина взагалі «замикається» у собі. Тому доводиться спочатку знайти контакт з батьками, а через них уже – з дітьми.
Які техніки використовує медіатор?
Медіатор має володіти мистецтвом проведення переговорів, знати техніку постановки запитань, правила раціональної дискусії.
Під час медіації використовуються спеціальні техніки – повторення, перефразування, уточнення, віддзеркалення почуттів, резюмування. Часто сторони конфлікту не чують один одного. Вони можуть говорити про ті ж самі речі, тільки різними словами, але не розміти того, що вони говорять одне й те ж саме.
Медіатор просто озвучує думки однієї сторони таким чином, щоб їх зрозуміла інша сторона. Завдяки цьому десь у останній третині медіації порушник та потерпілий починають говорити напряму, чути один одного. Це найголовніший результат – люди спілкуються.
Що найскладніше у медіації?
Найскладніше – пропускати все це через себе. Медіатор має дотримуватися повного нейтралітету, бути незалежним посередником, не співчувати жодній стороні. Але перші медіаційні справи сприймаються дуже близько до серця. Треба від цього відсторонятися, весь час контролювати себе, щоб необережним словом не виявити свої симпатії чи антипатії. Спочатку це складно. Думаю, потім буде простіше.
Довідково. Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» реалізується на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. Проект впроваджується Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та ГО «Платформа прав людини».
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube
