Насильство в сім’ї – поширене явищем в Україні. Проте, постраждалі часто не наважуються розповідати та повідомляти правоохоронців про цей кримінальний злочин. Важливо звертатись по допомогу не лише до поліцейських, а у центри та бюро системи безоплатної правової допомоги. Як допомагають фахівці системи БПД, читайте у нашому матеріалі.
Ніну Власенко (ім’я та прізвище змінені з етичних міркувань, – прим. автора) разом з донькою Іриною страждала від домашнього насильства. Протягом двох років Ірина разом з чоловіком жила з матір’ю. Від самого початку спільного проживання зять вчиняв фізичне насильство над донькою, а згодом почав піднімати руку і на тещу. Під час сварок та бійок жінки неодноразово викликали поліцію. Але це заспокоювало кривдника ненадовго. Тоді пані Ніна звернулась по допомогу до Житомирського місцевого з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Фахівець Житомирського місцевого центру Андрій Мілютін допоміг клієнтці у справі про видачу обмежувального припису. – Коли жінка звернулась до нас, то була доведена до відчаю. І все повторювала: «Хіба я маю це терпіти? Допоможіть!», – згадує Андрій Мілютін.
Він пояснив клієнтці, що вона, як особа постраждала від домашнього насильства має право на безоплатну вторинну правову допомогу, та склав позовну заяву. В процесуальному документі представник системи безоплатної правової допомоги Андрій Мілютін зазначив, що для забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства, необхідно застосувати обмежувальний припис. До позовної заяви було додано всі необхідні копії документів, зокрема і копія “Тимчасового заборонного припису стосовно кривдника” виданого правоохоронними органами.
Позовну заяву було подано до суду. Завдяки якісному наданню безоплатної вторинної правової допомоги фахівцем Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Андрієм Мілютіним, вже на наступний день судом було відкрите провадження по справі та винесено рішення про видачу обмежувального припису відносно зятя. Всі вимоги зазначені в заяві задоволено повністю. Чоловіку заборонили: наближатись на відстань ближче ніж 500 (п’ятсот) метрів до фактичного проживання позивачки; перебувати в місцях спільного проживання (перебування) позивачки. Строк дії обмежувального припису встановлено на 6 (шість) місяців та підлягає негайному виконанню.
