Фахівчиня Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Казакова в студії телеканалу КЕТ розповіла про випадки, коли людина під дією фізичного чи психологічного примусу вимушена вчиняти злочини.
Зокрема, в даний час подібні ситуації можуть бути зумовлені тимчасовою присутністю на території України російських окупаційних військ, які порушують закони та примушують мирне населення до дій, що суперечать їх волі.
Безпосередньо це випадки, коли людина чітко усвідомлює небезпечність своїх вчинків і передбачає їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом переважаючої сили примусу, позбавлена можливості керувати своїми діями і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина внаслідок насильства (примусу) поставлена в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Чинним українським законодавством, а саме статтею 40 Кримінального кодексу України, передбачена можливість звільнення особи від покарання за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо такі дії (бездіяльність) були вчинені під впливом фізичного або психічного примусу.
Під фізичним примусом слід розуміти, застосування до особи фізичного насильства з метою примушення її до вчинення або невчинення певних протиправних дій всупереч її волі, і він є 2 видів:
- перший, це позбавлення особи, щодо якої вони застосовані, фізичної можливості діяти (зв’язування, замкнення у приміщенні, тілесні ушкодження, що призвели до втрати свідомості тощо);
- другий, це спрямований на злам психологічного опору особи і примушення її до вчинення забороненого законом діяння (мордування, катування тощо).
Психічний примус – це вплив на психіку особи з метою примушення її всупереч її волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій. Зокрема, погроза застосування фізичного насильства щодо особи та її рідних, у т. ч. за допомогою зброї; знищення або погроза знищення майна, що належить потерпілому, його рідним, близьким, іншим особам; погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці; вплив на психіку особи за допомогою гіпнозу або інших подібних засобів.
Тож особа, яка вчинила небезпечне діяння під впливом фізичного чи психічного примусу не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, а саме відсутня будь-яка форма вини такої особи у вчиненні протиправних дій/бездіяльності.
