Інколи в житті трапляються ситуації, що потрібно придбати, скористатися якоюсь річчю, та в даний момент немає коштів для цього. В такому випадку можна використати можливості, які нам надає цивільне законодавство, а саме необхідну річ безпосередньо чи опосередковано можна отримати завдяки таким договорам, як оренди, позички, позики, кредиту та інше. Однак треба розуміти, що борги необхідно повертати.
До Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась клієнтка з питанням стягнення боргу за розпискою у розмірі 54000 гривень.
Відповідно виданого доручення Мелітопольського МЦ № ММЦ-499 від 13.08.2018 адвокатом клієнтки був призначений Євген Ігнатов.
З розповіді позивачки, вона в березні 2017 року своїй знайомій надала в борг грошові кошти у розмірі 54 000 гривень, які остання обіцяла повернути через два місяці. Через шість місяців в усному порядку клієнтка звернулась до позичальника із вимогою про повернення коштів на що остання відповіла, що не має такої можливості та склала розписку, в якій зазначила, що грошові кошти поверне через місяць. По закінченню цього терміну, клієнткою на адресу позичальника була направлена письмова вимога про повернення боргу, яку вона отримала, однак грошові кошти так і не повернула.
Адвокат Євген Ігнатов ознайомившись з матеріалами справи склав позовну заяву про стягнення боргу за розпискою та направив на розгляд до Мелітопольського міськрайонного суду.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Керуючись ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позивачем була направлена письмова вимога про повернення боргу, яку було отримано відповідачем, про що свідчить її підпис у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно зі статями 526,530,610 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-487цс17 від 12.04.2017 договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обов’язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за розпискою підлягають повному задоволенню.
Звертайтесь до Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
- за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99
- за телефоном: 096-523-98-55, (0619)43-00-58, (0619)43-00-59,
- електронною адресою: melitopol.zaporizhya@legalaid.zp.ua
- за допомогою skype зв’язку: Мелітопольський місцевий центр з надання БВПД
