На разі постійно звучить з різних джерел, що власникам житлових приміщень потрібно сплачувати податок на житло, але досить часто пересічним громадянам важко розібратися, за що потрібно платити, як платити, скільки платити. Спробуємо пояснити та навести приклади сплати податку на житлові приміщення.
Так податок на житлові приміщення сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, що є власниками об’єктів нерухомості: квартир, будинків. База оподаткування — це загальна площа об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності особи.
Ставки оподаткування житлового приміщення встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад. Згідно внесених змін до податкового законодавства (в зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати) ставка оподаткування встановлюється у 2017 році розмірі, що не перевищує 1,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (48 грн.) за 1 кв. метр бази оподаткування (у 2016 році – не більше 3 відсотків, або 41,34 грн.). Тобто в 2017 році і фізичні особи сплачують податок за ставками та з урахуванням пільг, що діяли у 2016 році (до 3 відсотків від мінімальної заробітної плати (до 41,34 грн/за 1 м2).
Додатково доведеться заплатити 25000 гривень на рік власниками житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).
Пільги зі сплати податку на нерухомість: база оподаткування зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Для пенсіонерів пільгових знижок по цьому виду податків не передбачено, так як пільги поширюються не на суб’єктів оподаткування а на об’єкти оподаткування. Але Законом встановлено, що відповідна сільська (селищна), міська рада може визначати додатково пільги для окремих категорій населення, про що потрібно дізнаватися в податковому органі.
Податок сплачується за кожний квадратний метр житлової площі понад 60 м2 для квартир та 120 м2 для житлових будинків.
Податок зa звітний рік сплачуєтьcя фізичними особами – протягом 60 днiв iз дня вручення податковогo повідомлення-рішення. Податкове повідомлення повинно було надійти до 1 липня 2017 року.
Для більш детального роз’яснення наведемо приклади.
1. Житловий будинок 148 м2 належить Іванову. Він записаний єдиним власником, податок буде сплачувати Іванов за 28 м2
2. Житловий будинок знаходиться у власності Іванова та його сина – податок сплачувати не буде ні Іванов ні його син, оскільки кожному з них належить 74 м2, а ця площа не перевищує норму 120 м2.
3. Половина частки житла у мами, а інша у дочки. У такому разі платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. До прикладу, квартира має загальну площу 80 кв. м (частка мами – 40 кв.м, доньки – аналогічно). Відповідно, встановлюється пільга в розмірі 60 кв. м загальної площі, які не оподатковуються, і на ці 60 кв. м зменшується загальна площа квартири, яка підлягає оподаткуванню. При цьому вона зменшується і у мами, і у дочки, отже, ніхто із власників не повинен платити податку.
4. Інша ситуація, коли квартира придбана у шлюбі і вважається спільною-сумісною власністю жінки і чоловіка. У такому разі платником є той, на кого юридично оформлена квартира. Якщо подружжя не домовилось інакше, адже Кодекс дозволяє за згодою співвласників визначити, хто буде платити. До прикладу, якщо квартира подружжя, оформлена на дружину, має 80 кв. м, пільга надається 60 кв. м. За інші 20 кв. м податок сплачує дружина. Зверніть увагу, в цьому випадку пільга надається лише одній особі.
5. Якщо квартира ділиться на трьох власників (мати, син і донька) і має 180 кв. м загальної площі – надається 60 кв. м пільги кожному. Відповідно, сім’я не сплачує податку.
6.Яякщо у власності особи є квартира і будинок загальною площею 280 кв. м, віднімаємо від цієї цифри пільгу (180 кв.м (60 м. для квартир та 120 для будинків) і отримуємо 100 кв.м, котрі підлягають оподаткуванню.
Сподіваємося, що наше роз’яснення було корисним. За більш детальною консультацією з даного правового питання звертайтесь до Сумського місцевого центру та бюро з надання вторинної безкоштовної правової допомоги за адресою: м.Суми, вул..Покровська, 9/1 (вхід навпроти кінотеатру «Космос»), тел. 066 77 13 261, 098 38 06 938, 0542 66 51 08.
