Громадянам землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Про особливості надання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб консультують фахівці Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни і це не залежить від місця проживання. Для отримання ділянки із земель комунальної власності (в межах населеного пункту) необхідно звертатися до сільської, селищної, міської ради; а для отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) у власність або у користування (оренду) для всіх потреб – до відповідного Головного управління Держгеокадастру у певній області .
До уповноваженого органу (згідно з приналежністю обраної ділянки) необхідно подати такі документи:
– клопотання довільної форми, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
– графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
– погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. Клопотання повинно бути розглянуто у місячний строк.
Чинним земельним законодавством встановлено норми безоплатної передачі таких земельних ділянок:
– для ведення особистого селянського господарства – не більш ніж 2,0 га;
– для ведення садівництва – не більш ніж 0,12 га.
Особа може скористатися правом на безкоштовну приватизацію землі по кожному з видів цільового призначення. Якщо громадянином використано право приватизації на земельну ділянку, то іншу земельну ділянку цього ж виду цільового призначення можна отримати в оренду.
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (зі змінами).
Орендарями можуть бути як юридичні так і фізичні особи.
Документи Орендодавця при укладенні договору: паспорт; ідентифікаційний номер; правовстановлюючий документ на земельну ділянку (державний акт на право власності на землю, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Форма такого договору письмова, а строк дії становить не менше 7 років, але не більше 50 років.
Істотними умовами договору оренди землі є об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
По закінченню строку на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 Земельний кодекс України). Якщо право власності на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, то при проведенні державної реєстрації оренди земельної ділянки одночасно державний реєстратор прав на нерухоме майно зареєструє і право власності за суб’єктом.
Емфітевзис — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач).
За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Згідно останніх змін строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) не може перевищувати 50 років.
Нагадуємо, що отримати фахову юридичну допомогу громадяни можуть звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.
Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою:м. Полтава, вул. Європейська 37/40, тел. (0532) 56-02-88.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 . Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
