Експертний центр з прав людини за підтримки Ради Європи та за сприяння Управління забезпечення прав людини Національної поліції України провели дослідження ефективності діяльності службових осіб, відповідальних за перебування затриманих. Презентація відповідного аналітичного звіту «Оцінка ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих як механізму попередження неналежного поводження в діяльності поліції» відбулася вчора, 13 липня, у Києві.
Як свідчать результати моніторингових візитів експертів Національного Превентивного Механізму (далі – НПМ), а також висновки спеціальних проваджень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в перші години затримання підозрювана особа є найбільш вразливою для неналежного поводження з боку працівників поліції, саме на цьому етапі вчиняється чи не найбільша кількість процесуальних порушень з боку правоохоронців. Як найпоширеніше порушення, що фактично закладає підґрунтя для всіх інших порушень, відзначається неналежна реєстрація затриманої особи. Адже відсутність реєстрації факту затримання особи фактично призводить до так званого «невизнаного затримання», яке автоматично позбавляє затриману особу всіх гарантій захисту прав та свобод людини, передбачених Конвенцією з прав людини та основоположних свобод і національним законодавством України.
Як зазначають організатори дослідження, воно є комплексним дослідженням інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, з метою виявлення причин та умов, які перешкоджають його ефективному функціонуванню, розробки дієвих рекомендацій керівництву Національної поліції щодо вдосконалення процесу реєстрації затриманих осіб, а також підвищення гарантій їх захисту від неналежного поводження.
Під час презентації дослідження Голова Правління Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов представив основні його висновки, висловивши думку про те, що Кримінальний процесуальний кодекс «має бути дієвим інструментом в руках правоохоронців для захисту прав людини».
Зазначений звіт містить узагальнену інформацію про проблемні правові аспекти, які стосуються затримання осіб, ефективність діяльності службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, конфлікт інтересів, який може виникнути під час виконання ними цих функцій. Також у ньому надано рекомендації щодо внесення змін до законодавства та організації роботи осіб, відповідальних за перебування затриманих.
Під час презентації були обговорені проблемні питання та виклики, які виникають під час затримань осіб, ефективність роботи осіб, відповідальних за затриманих, плюси та мінуси Кримінального процесуального кодексу України в частині, що стосується затримання осіб, а також можливі шляхи їх вирішення.
Як зазначено у резюме дослідження, ефективність діяльності службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, значною мірою залежить від наявності належного законодавства та відповідних процедур, що регламентують сам процес затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень. Чинне кримінальне процесуальне законодавство містить низку прогалин, які є однією з причин великої кількості незареєстрованих затримань в діяльності Національної поліції. Так, зокрема, на сьогодні правоохоронні органи не мають законодавчих підстав для затримання в порядку статті 208 КПК, або ж затримання на підставі дозволу суду осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів, за які не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Більше того, існують навіть труднощі в реалізації механізму затримання особи на підставі відповідної ухвали суду. Наявні й термінологічні проблеми у КПК, які потребують роз’яснення. Іншою проблемою, що також сприяє існуванню практики незаконних та прихованих затримань, є відсутність належної організації роботи чергових суддів у вихідні та святкові дні (переглянути резюме дослідження можна на стор. 53 звіту), та ін.
Учасники, серед яких були присутні також представники МВС, Національної поліції, Генеральної прокуратури, судової гілки влади та громадських організацій, висловлювали думки та вели жваві дискусії стосовно розширення поняття статусу підозрюваного, відсутності судової практики та небажання самих правоохоронців слідувати нормам кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до висновків дослідження «Результати аналізу стану функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, дозволяють зробити загальний невтішний висновок про вкрай низьку його ефективність. /…/ вжиття заходів щодо підвищення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, має передбачати внесення цілої низки змін до кримінально-процесуального законодавства та відомчих нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення затримання осіб за підозрою у вчиненні злочину, а також організаційних змін, спрямованих на належне забезпечення роботи цих осіб, усунення дублювання та перетину їхніх функцій з іншими посадовими особами в частині забезпечення прав та свобод затриманих осіб».
Участь у заході взяли також в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, заступник директора Олександр Баранов та начальник відділу взаємодії з правоохоронними органами та правозахисними організаціями управління забезпечення доступу до правової допомоги Марина Магомедова. Вони наголосили на доцільності та нагальності запровадження практики єдиного електронного протоколу (custody record), що міститиме інформацію про затриманого на усіх етапах затримання, переміщення, зміни статусу тощо.
Нагадаємо, особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт; особи, які відповідно до положень КПК України вважаються затриманими – відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист). Для здійснення захисту (конфіденційне побачення до проведення першого допиту) адвокат прибуде протягом двох годин з моменту інформування про затримання уповноваженими службовими особами, самим затриманим або його/її близькими родичами/членами сім’ї. Повідомлення про затримання приймають цілодобово регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги за телефоном 0 800 213 103.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
