Україна, як правова, демократична країна дбає про рівні можливості своїх громадян на доступ до якісної правової допомоги, підвищення рівня освіченості громадян про їхні права та шляхи їх реалізації. Ця позиція держави включає і осіб, які вчинили злочини та відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Особливо важливо для виправлення таких людей, є усвідомлення ними, що суспільство від них не відвернулось. Тому, для підвищення рівня правової обізнаності ув’язнених та для полегшення їх подальшої соціалізації в суспільстві після відбуття терміну покарання. Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Іриною Протченко спільно з начальником відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Альоною Римар, першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Іриною Жмакою, представниками Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Віктором Тарасовим, Катериною Даньковою, громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Чернігівській області ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА» Оленою Роговою Провели правопросвітницький захід.
Про систему безоплатної правової допомоги розповідала Протченко Ірина. Вона довела до відома присутніх, що безоплатна правова допомога надається відповідно до статті 59 Конституції України та регламентується Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Зазначила, що всі особи, які знаходяться під юрисдикцією України мають право на безоплатну первинну правову допомогу(консультації, складання документів не процесуального характеру). Право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист, складання процесуальних документів, представництво інтересів громадян) надається відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Вона додала, що ув’язнені мають змогу отримати безкоштовного адвоката у випадку наявності обґрунтованої причини.
Також, відповідно до статті 56 Кримінально-процесуального кодексу України та частини 1статті 59 Конституції України свідок та потерпілий мають право на представництво(адвоката) оплата послуг якого в окремих, визначених законом ситуація відбувається за рахунок держави.
Говорили про «Чесну платіжку», адже відповідно до Постанови уряду №560 від 26.06.2019 року були встановлені граничні ціни на тепло та гарячу воду в розмірі 1400 грн за 1гКал, за наявності лічильника, без нього тепло коштуватиме 35 грн. за 1 м.кв. 84 грн за 1 куб.м. гарячої води при наявності рушникосушильника та 76 грн за 1 куб.м за його відсутності. У разі невиконання Постанови уряду підприємствами, які надають ці послуги, було роз’яснено алгоритм дій, як змусити їх привести ціни до належного рівня.
Про відмінність в компетенції регіональних та місцевих центрів інформувала Альона Римар. Акцентувала увагу на тому, що до компетенції місцевих центрів відноситься адміністративні та цивільні спори, регіональні ж центри забезпечують участь адвоката у кримінальних провадженнях. Повідомила присутніх, що між виправною колонією №91 та Менським місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги підписаний меморандум, в рамках якого складений та виконується графік виїзних консультацій фахівців місцевого центру до установи.
Олена Рогова ознайомила присутніх, як скористатись своїм виборчим правом в місцях позбавлення волі та що робити, якщо їх право на голосування порушують.
Як реагувати і куди звертатись у разі виявлення порушень на виборчій дільниці. Нагадала, що кожний виборець голосує на виборах особисто. У випадку якщо людина фізично не взмозі віддати свій голос вона може звернутись за допомогою до іншого виборця. Надавати таку допомогу членам комісій чи представникам адміністрації установи заборонено. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється. Законом встановлена відповідальність за фото, відео чи іншу фіксацію волевиявлення громадян в кабінках для голосування, а також за публічну демонстрацію бюлетеня на виборчій дільниці чи винесення його за її межі дільниці.Вибори депутатів є вільними. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. Голосування на виборах депутатів є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється.
Про підстави та процедуру для звернення до Європейського суду з прав людини, його діяльність і результати успішної практики проінформувала ув’язнених Ірина Жмака. Як приклад вона навела справу “Іванов проти України”, вердикт суду за якою було винесено у жовтні 2009 року, але який упродовж восьми років не виконують в Україні. Унаслідок цього питання невиконання Україною рішень національних судів було визнано в ЄСПЛ системною та структурною проблемою, а провадження такого типу суд у Страсбурзі став розглядати за скороченою процедурою. Суб’єктами подання заяви до ЄСПЛ є як фізичні, так і юридичні особи. Відповідачем в таких справах може виступати тільки держава. Підставою для звернення до суду є порушення з боку держави фундаментальних прав людини. Хоча юрисдикція суду і передбачає нагляд за дотриманням державами-підписантами Конвенції про права людини її положень, суд не являється установою вищої інстанції відносно національних судів та не може перевіряти законність їх рішень або скасовувати їх. Під час розгляду справ визначає чи справді держава у особі органів влади допустила порушення прав позивача.
Відповідно до Конвенції ООН з прав людини Україна взяла на себе зобов’язання поважати та дотримуватись прав люди в тому числі і ув’язнених та виконувати рішення прийняті Європейським судом з прав людини.
