назад

Про дотримання прав людини, протидії дискримінації, забезпечення прав та інтересів осіб з інвалідністю говорили у Чернігові

Для державних службовців категорії «Б» та «В» Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) відбулося навчання за спеціальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації. Спікерами заходу були Ірина Протченко – директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області та Володимир Бобруйко – директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо проаналізувати портрет дозвонювачів за I квартал 2023 року до контактного центру системи БВПД, то із загальної кількості дозвонювачів 58 % становили жінки; вік дозвонювачів у 96% був більше 18 років. Серед додаткових характеристик, зафіксованих зі слів клієнтів, серед дозвонювачів були: люди з інвалідністю (3 219), внутрішньо переміщені особи (2 027), військовослужбовці (1 035), особи, які перемістилися з територій адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії (переміщені особи) (431).

Спікери акцентували увагу на питаннях: що таке дискримінація за ознакою інвалідності; чи заборонена дискримінація за ознакою інвалідності в Україні; від дискримінації у яких сферах захищає антидискримінаційний закон та що робити, якщо є підстава думати, що відбулася дискримінація; працевлаштування осіб з інвалідністю.

До законодавства України, яке визначає права та свободи осіб з інвалідністю, зокрема, належать:

  • Загальна декларація прав людини;
  • Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року;
  • Кодекс законів про працю України;
  • Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
  • Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»;
  • Закон України «Про відпустки»».

Якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватись, їй необхідно надати роботодавцю такі документи:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • трудову книжку;
  • документ про освіту;
  • довідку медико-соціальної експертної комісії;
  • виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;
  • індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.

Володимир Бобруйко розповів слухачам – що означає право на працю осіб з інвалідністю.

«Право на працю осіб з інвалідністю означає отримання можливості на рівні з іншими заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю (стаття 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю)», – зазначив фахівець.

Крім того, вищевказана стаття Конвенції про права осіб з інвалідністю забороняє дискримінацію за ознакою інвалідності стосовно всіх питань, які стосуються всіх форм зайнятості, зокрема умов прийому на роботу, наймання та зайнятості, збереження роботи, просування по службі та безпечних і здорових умов праці».

В ході навчання приділялася особлива увага питанням щодо дітей з особливими потребами.

Для України проблема соціального захисту осіб з обмеженими можливостями є особливо значущою у зв’язку зі стійкою тенденцією до зростання їх частки у загальній структурі населення. Не викликає сумніву й те, що до найважливіших соціокультурних прав людини належить право на освіту.