У День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу начальник Великоолександрівського бюро правової допомоги Ольга Соколенко розказала про права національних меншин та гарантії держави щодо відновлення їхніх прав.
Насильницькому виселенню кримськотатарського народу з Криму була приурочена відкрита трибуна «Історія народу, який відмовився вмирати» з учнями Бериславської загальноосвітньої школи №2.
Ольга Соколенко пояснила дітям, що кримські татари – одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України. І на прикладі трагічної історії цього народу розказала про статус осіб, депортованих за національною ознакою.
Зробивши невеличкий екскурс в історію, вона звернула увагу дітей, що впродовж 18-21 травня 1944 року з території Криму депортували 191044 кримських татар. Доповненням до заходу стала виставка-пам’ять «Позбавлені Батьківщини».
Фахівець системи БПД повідомила, що захист прав меншин має давню історію. Першим міжнародним органом, який об’єднав зусилля світової спільноти на захист прав меншин, була Ліга Націй (створена в 1919 р.). Після Другої світової війни положення про права меншин було включено до найважливіших міжнародних документів про права людини.
Важливо підкреслити, що поява й існування національних меншин у державі пов’язані не з волею держави, а з правом і готовністю окремих громадян цієї держави говорити рідною мовою; мати і сповідувати свою віру; усвідомлювати свою етнічну, національну приналежність.
Під час спілкування учні з´ясували, що ст. 19 Загальної Декларації прав людини (1948) проголошує, що у тих державах, де існують етнічні, релігійні або мовні меншини чи особи з 
числа корінного населення, дитині, яка належить до таких меншин або корінного населення, не може бути відмовлено у праві разом з іншими членами своєї групи користуватися своєю культурою, сповідувати свою релігію і виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою.
Говорячи про гарантії держави щодо відновлення прав нацменшин, Ольга Соколенко звернула увагу, що на території сучасної України проживають громадяни більше 100 національностей, й існування національних меншин у державі не може бути не визнане нею. Вона підкреслила, що згідно з Декларацією прав національностей України (1991 рік), Верховна Рада проголосила:
- Українська держава гарантує всім народам, національним групам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права (стаття 1);
- Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації (стаття 2);
- національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти зі своєю історичною батьківщиною (стаття 7).
Засвоїти матеріал учням допоміг представлений до перегляду сюжет «Держава та меншини» серіалу «Хумра. Історії про права людини».
