24 березня 2017 року у Верховному Суді України відбулася міжнародна конференція «Право на свободу та особисту недоторканність в Україні: перехід до верховенства права», організована спільно Верховним Судом України, Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ), Проектом Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», фінансованим урядом Данії та Проектом Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя» за фінансової підтримки уряду Канади. Координаційний центр з надання правової допомоги на заході представила начальниця Управління забезпечення якості правової допомоги Вікторія Мітько.
Учасниками заходу також були судді Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини, вищих спеціалізованих судів, слідчі судді та судді апеляційних і місцевих судів, представники офісу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, представники Вищої ради правосуддя, керівництво Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, міжнародні та національні експерти, представники органів досудового розслідування (Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України), Національної асоціації адвокатів України, Національної школи суддів України, Національної академії прокуратури України, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Координаційного центру з надання правової допомоги.
Конференція мала на меті обговорення актуальних питань застосування норм вітчизняного кримінального процесуального права та відповідність існуючої практики їх застосування положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також рішенням Європейського суду з прав людини.
Учасників заходу привітали Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, заступник директора Німецького фонду міжнародного правового співробітництва д-р Штефан Хюльсхьорстер, менеджер проекту «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» Кетеван Цхомелідзе та Національний менеджер програми верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька.
З вступною доповіддю «Право на свободу й особисту недоторканність: обов’язок суду забезпечити дотримання та допустимі обмеження права через призму практики Європейського суду з прав людини» виступив Голова Верховного Суду України. Ярослав Романюк наголосив, що наразі в Україні існують системні проблеми у сфері дотримання положень статті 5 Конвенції, зокрема статистика ЄСПЛ свідчить, що кількість констатованих цим Судом порушень Україною статті 5 Конвенції продовжує залишатися стабільно високою. Голова ВСУ також зазначив, що протягом останніх років в Україні серед видів запобіжних заходів перше місце незмінно займає найбільш суворий із них – тримання під вартою.
«Слід пам’ятати, що Конвенція як нормативний документ складається з дещо абстрактних, оціночних понять і категорій. Тому ЄСПЛ задля правильного розуміння, і, відповідно, застосування її норм напрацював значний пласт практики щодо застосування статті 5, – наголосив Ярослав Романюк. – Крім того, дана стаття – ключовий елемент захисту прав особи. Її основна мета – запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню волі».
Голова Верховного Суду України підкреслив, що, відповідно до практики ЄСПЛ, позбавлення свободи до рішення суду має бути суворим винятком, однак процедура досудового тримання під вартою в Україні досі несумісна з Конвенцією. Така ситуація залишається незмінною навіть після прийняття у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України.
Натомість ЄСПЛ вважає, що найкращим способом вирішення цієї проблеми буде реформування законодавства і/або практики з метою забезпечити відповідність національного кримінального процесу вимогам статті 5 Конвенції.
Також Голова Верховного Суду України звернув увагу на необхідність створення механізму дієвого забезпечення єдності судової практики.
Ярослав Романюк зазначив, що наразі пласт судової практики, що стосується вирішення слідчими суддями клопотань про застосування запобіжних заходів, повністю перебуває поза межами контролю з боку касаційного суду та Верховного Суду України, оскільки судові рішення такого виду можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку, а їх касаційне оскарження не допускається.
Німецьким досвідом правового регулювання і практики взяття під варту та застосування інших форм позбавлення свободи в контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – поділився д-р Дітріх Байєр, Віце-президент Федерального верховного суду Німеччини у відставці.
Про позбавлення волі в контексті статті 5 параграфа 1 (e) та (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розповів присутнім Карло Ранзоні, суддя ЄСПЛ від Ліхтенштейну.
Серед інших тем для обговорення, що порушили учасники, були: рішення Європейського суду з прав людини з питань порушення права на свободу й особисту недоторканність; особливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність під час затримання особи, обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту і тривання під вартою, їх зміни, продовження та заміни на альтернативні запобіжні заходи – заставу, особисті зобов’язання та поруку; проблемні питання обмеження права на свободу й особисту недоторканність під час затримання та обрання запобіжних заходів щодо осіб певних категорій – неповнолітніх, психічно хворих, алкоголіків, наркоманів, бродяг, а також осіб, стосовно яких здійснюється процедура депортації або екстрадиції, з метою запобігання їх недозволеному в’їзду в країну.
На завершення Голова Верховного Суду України висловив сподівання, що за результатами дискусії учасники конференції зможуть окреслити напрямки вирішення більшості проблем, що дозволить Вищій раді правосуддя ефективно завершити початковий етап свого інституційного становлення після реорганізації Вищої ради юстиції.
Переглянути статтю на сайті Координаційнго центру з надання правової допомоги
