назад

Про правовий режим надзвичайного стану та надзвичайної ситуації розповідали юристи Шосткинського місцевого центру з надання БВПД в ефірі ТРК «Акцент»

У напружений період карантину, важливо, щоб люди зберігали спокій, не поширювали неправдивої інформації, а також мали певну обізнаність з базовими правовими поняттями, що дозволить правильно реагувати на зовнішні виклики та дотримуватися встановлених правил. Тому юристи системи безоплатної правової допомоги надають роз’яснення громадяськості та представникам ЗМІ з різних актуальних питань. Так, багато людей плутають поняття «надзвичайної ситуації» та «надзвичайного стану». Про основні їхні відмінності в ефірі ТРК «Акцент» розповідала фахівчиня Шосткинського місцевого центру з надання БВПД Юлія Зацаринна.

Відповідно до чинного законодавства, надзвичайна ситуація проваджується на окремій території чи суб’єкті господарювання або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією.

Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою. Але не варто співвідносити надзвичайну ситуацію із надзвичайним станом.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан є особливим правовим режимом, що обмежує певні конституційні права людей та надає додаткові повноваження органам державної влади.

«Надзвичайний стан оголошується у разі наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Стан вводиться на строк не більше 30 діб і не більш 60 діб – в окремих її місцевостях і може бути продовжений не більше як на 30 діб,-

роз’яснила Юлія Зацаринна.

Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей. Але встановлює певні обов’язки для громадян, зокрема:

– дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

– до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

– дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.

Однак введення на території України надзвичайного стану запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу як:

– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

– обмеження руху транспорту та їх огляд;

– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

– заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

– заборона страйків;

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:

  • запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
  • усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб;
  • зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
  • мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
  • встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
  • тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.

Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.