назад

Рада Європи надала оцінку системі безоплатної правової допомоги в Україні: висновки та рекомендації

21102016 radaEVropy

15 вересня 2016 року у Києві представлено висновки та рекомендації звіту Ради Європи за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи. Відзначено значні досягнення, яких вдалося досягти за порівняно короткий проміжок часу з моменту початку функціонування системи. Представлено рекомендації щодо подальшого удосконалення організації її роботи та взаємодії з іншими учасниками системи правосуддя.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг на відкритті заходу привітав Україну з успішним виконанням завдання покращення доступу до безоплатної правової допомоги й зазначив, що безоплатна правова допомога є важливим елементом чесної та ефективної системи правосуддя, що базується на захисті прав людини і верховенстві права,основою розширення доступу до правосуддя в межах права на справедливий суд, закріпленого у Статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. І тому дуже важливим є запровадження механізмів для підвищення якості та доступності правової допомоги, гарантованої державою.

Оцінювання здійснювали експерти Ради Європи, які у лютому-червні 2016 року побували в кількох областях України, в т.ч. й на Полтавщині. Мета оцінювання полягала в аналізі відповідності української системи безоплатної вторинної правової допомоги стандартам і передовому досвіду Ради Європи, виявленні викликів і потреб, наданні рекомендацій щодо подальшого вдосконалення правового поля і стратегій розвитку, а так само практики правозастосування.

За висновками оцінювання, українська система безоплатної вторинної правової допомоги включає чималий перелік осіб, які мають право на БВПД, відтак забезпечує широкий доступ до правосуддя та захист прав людини. Особи, що мають право на БВПД, можуть скористатися цілою низкою правових послуг, що також є вельми позитивним моментом. Рекомендовано, однак, вдосконалити нормативну базу та вжити всебічних заходів для того, щоб органи, які надають БВПД, вчасно отримували повідомлення про кожен випадок затримання. У дослідженні також наголошено на тому, що слід вдосконалити інформування затриманих осіб про їхнє право на правову допомогу.

Оцінювання підкреслює переваги системи призначення адвокатів, запровадженої Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Ця нова система, як визначило оцінювання, істотно підвищила незалежність адвокатів, які надають БВПД, розірвавши небезпечні зв’язки між поліцією, органами розслідування, судами з одного боку та адвокатами з іншого. Для забезпечення більшої прозорості та ясності того, як відбувається призначення адвокатів для надання БВПД та розподіл справ між ними, рекомендовано, щоб чіткі правила призначення були розроблені та опубліковані в кожному Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням досвіду РЦ у Полтавській області. Слід вдосконалити норми щодо заміни адвоката.

Рекомендовано посилити механізми контролю якості, зокрема, шляхом розширення норм, які закріплюють стандарти якості правової допомоги, частішого проведення спостережень за роботою адвокатів у суді та опитувань клієнтів, запровадження механізмів незалежної фахової оцінки (peerreview). Також за результатами оцінювання сформульовано рекомендації щодо продовження позитивного досвіду впровадження масштабних навчальних програм у системі БВПД.

Рекомендовано спростити чинну дуже деталізовану систему оплати, яка, як зазначено у звіті за результатами оцінювання, забирає багато часу та є досить обтяжливою для органів БВПД та адвокатівта розглянути можливість урегулювання оплати деяких додаткових дій, які мають вживати адвокати для активного виконання своїх функцій.

За висновками оцінювання, Координаційний центр з надання правової допомоги та його директор мають прийнятний рівень незалежності та відповідальності щодо використання своїх ресурсів та штату по відношенню до виконавчої влади й парламенту. Звіт за результатами оцінювання рекомендує, однак, щоб поточне управління правовою допомогою в більшій мірі було офіційно закріплене за Координаційним центром. Експерти не підтримали ідею щодо моделі ради, більшість якої б становили адвокати.

Оцінювання виявило недоліки, пов’язані зі збором та аналізом даних/статистики в українській системі кримінальної юстиції, зокрема, брак загальних показників та належного обміну інформацією між різними органами. Рекомендовано розвивати електронний обмін даними між відповідними органами для забезпечення більшої узгодженості в провадженнях, їх ефективності та кращого захисту прав людини.

«Підкреслено переваги системи призначення адвокатів, запровадженої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», що істотно підвищила незалежність адвокатів, які надають БВПД, розірвавши небезпечні зв’язки між поліцією, органами досудового розслідування, судами з одного боку та адвокатами з іншого боку. Не встановлено ознак втручання з боку держави в надання чи відмову в наданні БВПД. Наголошено на важливості того, аби зовнішні сили (з боку Уряду, Мін’юсту, поліції, прокуратури або Національної асоціації адвокатів) не могли втручатись у розподіл центрами з надання БВПД доручень для надання правової допомоги серед адвокатів. Наголошено, що ефективний моніторинг якості роботи адвокатів, які надають БВПД, вимагає фахової оцінки матеріалів адвокатського досьє та не вбачається жодних вимог українського законодавства або професійної етики, які забороняли б іншим незалежним адвокатам переглядати матеріали адвокатських досьє за закритими справами, якщо клієнт надав письмову згоду на їх огляд. Рекомендовано, щоб Координаційний центр мав консультативну чи наглядову раду, склад якої має затверджувати Міністерство юстиції. Не підтримано моделі ради, більшість у якій становили б адвокати, через наявність конфлікту інтересів у ради, що контролюється адвокатами і одночасно несе відповідальність за виплату великих сум державних коштів адвокатам.Рекомендовано заохотити НААУ до співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги щодо виконання Меморандуму про співпрацю та, зокрема забезпечити, щоб заходи з підвищення кваліфікації адвокатів системи БВПД отримали акредитацію адвокатури, як це було у 2013 році», підсумував директор Координаційного центру Андрій Вишневський щодо найважливіших висновків експертного оцінювання.