Директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва 15 травня взяла участь у робочій нараді керівництва слідчих підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області при підведенні підсумків роботи слідчих підрозділів за чотири місяці 2017 року.
На початку виступу Марина Єлисєєва подякувала начальнику Слідчого управління ГУНП в Херсонській області Миколі Вербицькому за запрошення та виразила сподівання на більш ефективну співпрацю Слідчого управління з Регіональним центром та подальше вдосконалення шляхів взаємодії та обміну інформацією.
Далі Марина Єлисєєва зробила акцент на проблемних питаннях взаємодії під час залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, а також розповіла про порушення з боку слідчих під час затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, які носять системний характер.
Меморандум про співпрацю
Під час доповіді керівник Регіонального центру нагадала, що 12 лютого 2016 року між Національною поліцією України та Міністерством юстиції України був підписаний Меморандум про співпрацю, метою якого є консолідація зусиль НПУ та Мін´юсту України, спрямованих на співпрацю в частині попередження, виявлення та недопущення випадків катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують людську гідність, видів поводження, порушень права на захист, права на безоплатну вторинну правову допомогу та гарантій адвокатської діяльності.
Також Марина Єлисєєва згадала ст. 9 Загальної декларації прав людини («…нiхто не може зазнавати безпiдставного арешту, затримання або вигнання». Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом») та ч.1 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс), коли «ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених Кодексом». Вичерпний перелік цих випадків визначений ч. 1 ст. 208 КПК України, коли уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
- якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
- якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Інших законних підстав для затримання особи за підозрою у вчиненні злочину без ухвали слідчого судді, суду законодавством України не передбачено.
За змістом ст. 371 Кримінального кодексу України, наслідком затримання особи без ухвали слідчого судді, суду за відсутності вище зазначених підстав має бути кримінальна відповідальність.
Резюмуючи, директор Регіонального центру зазначила, що протягом дії Меморандуму (з лютого 2016 – по квітень 2017) Регіональним центром виявлено 109 фактів несвоєчасних повідомлень про затримання осіб за підозрою у вчиненні злочинів, 5 фактів неповідомлення про затримання особи за підозрою у вчиненні злочину; 15 фактів незаконних затримань осіб за підозрою у вчиненні злочинів. Усі факти відображено в листах Центру до ГУНП в Херсонській області.
За словами Марини Ігорівни, «порушення дійсно є, багато і системних порушень, мова йдеться про законність затримання без ухвали слідчого судді, суду; належну реєстрацію затримання; дотримання строків тримання затриманих осіб, у разі спливу яких особа підлягає негайному звільненню; забезпечення права затриманих осіб на правову допомогу тощо».
«Такі дії працівників правоохоронних органів, – констатує фахівець системи БПД, – насамперед суперечать вимогам статті 2 КПК, яка встановлює, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Слід зауважити, що Слідчим управлінням відреаговано на 21 факт вищевказаних порушень та 11 співробітників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Залучення захисника для здійснення захисту за призначенням та в порядку ст. 53 Кодексу
Говорячи про залучення адвоката для здійснення захисту за призначенням, керівник Регіонального
центру зупинилась на відсутності в багатьох слідчих підрозділах та відділеннях поліції офіційної електронної пошти.
Аналізуючи помилки, з якими стикаються фахівці Регіонального центру, Марина Єлисєєва виокремила найпоширеніші: вимоги до оформлення постанови про залучення захисника для здійснення захисту особи у кримінальному провадженні; процедура призначення захисника свідкам і потерпілим у кримінальних провадженнях; підстави відмови підозрюваного від захисника, коли участь захисника у справі є обов’язковою.
Також під час виступу йшлося і про зловживання слідчими спеціальною нормою Кримінального кодексу України, яка передбачає можливість залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії. Так, відповідно до положень частини 1 статті 53 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Мають місце непоодинокі випадки направлення слідчими до Регіонального центру постанов про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії при відсутності підстав, передбачених ст. 53 Кодексу.
Прослухавши виступ Марини Єлисєєвої щодо аналізу особливості співпраці слідства з адвокатами, яких залучають до надання безоплатної вторинної правової допомоги, Микола Вербицький акцентував увагу колег на необхідності дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1363 «Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» і підкреслив важливість виконання Меморандуму про співпрацю між Міністерством юстиції та Національною поліцією.
Неприпустимими, на думку керівника СУ, є такі порушення, як невірні посилання слідчими на статті КПК, різні номери кримінальних проваджень в одній постанові та різні статті КК України, різні анкетні дані підозрюваного в мотивувальній та резолютивній частинах постанови тощо.
Резюмуючи, начальник Микола Вербицький запевнив, що всі зауваження будуть відображені в протоколі робочої наради та донесені до підлеглих, а процес усунення виявлених недоліків пройде якомога швидше, так само як і опрацювання шляхів підвищення якості роботи підлеглих. Також, за його словами, буде поновлена практика перевірок роботи слідчих.
Тож сподіваємося, що участь у робочій нараді керівника Регіонального центру сприятиме більш результативній співпраці Слідчого управління ГУНП в Херсонській області та Регіонального центру у дотриманні вимог чинного законодавства та скорішому усуненню виявлених порушень й опрацюванню шляхів підвищення якості роботи.
