назад

Розроблено алгоритм правової допомоги у випадках ґендерної дискримінації

MFЯк розпізнати прояв ґендерної дискримінації? Що таке утиск та переслідування за ознакою статі? Які докази мають бути у позовній заяві про дискримінацію? Відповіді на ці та інші питання, а також алгоритм правової допомоги містять «Методичні рекомендації щодо ідентифікації випадків ґендерної дискримінації та механізм надання правової допомоги», розроблені Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні»Документ затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги.

«У рейтингу гендерної рівності Україна посідає 65-те місце зі 149 країн. Це статистика звіту за 2018 рік, що був оприлюднений на Всесвітньому економічному форумі. Тож проблему ґендерної дискримінації не можна ігнорувати. Алгоритм дій у справах, котрі пов’язані із дискримінацією, стане своєрідною «шпаргалкою» для юристів та адвокатів», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

У Методичних рекомендаціях викладено поняття ґендерної дискримінації за національним та міжнародним законодавством. Наведений опис та аналіз конкретних справ, як цивільних, так і кримінальних, пов’язаних із гендерною дискримінацією.

«Справи, пов’язані із ґендерною дискримінацією, часто видаються для нас чимось далеким і таким, що не про нас та не про наших клієнток та клієнтів. Проте це не так. Ці методичні рекомендації покликані показати, що кожна та кожен з нас мали такі справи у своїх юридичній практиці. Нам потрібно навчитися ідентифікувати ґендерну дискримінацію та спробувати вести справи по-іншому заради ефективного захисту прав постраждалих», – зазначає одна з авторок та голова Асоціації жінок- юристок України «ЮрФем» Христина Кіт.

Документ містить також тести на дискримінацію, сформовані у практиці Європейського суду з прав людини.

Тест на пряму дискримінацію:

  1. Чи існує різниця у ставленні до осіб, які перебувають в аналогічних ситуаціях, залежно від статі, до якої вони належать?
  2. Чи зазнала особа обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами через свою стать?
  3. Такий підхід не виправданий законною метою та не є розумно обґрунтований.
  4. Чи в результаті такого поводження одна особа виявляється в менш вигідному становищі ніж інша?

За умови надання ствердної відповіді на усі чотири запитання тесту, можна говорити, що існує пряма дискримінація за ознакою статі.

Тест на непряму дискримінацію:

  1. Чи відбувається застосування ґендерно-нейтральної норми?
  2. Чи перебувають жінки та чоловіки у різних ситуаціях? 
  3. Чи в результаті такого поводження одна група осіб виявляється в менш вигідному становищі ніж інша?

У Методичних рекомендаціях викладено чіткий алгоритм дій у кожній справі, пов’язаній із гендерною дискримінацією. Перераховано, що потрібно для належного обґрунтування позовної заяви – окремо для кожного випадку ґендерної дискримінації. Наведено перелік нормативно-правових актів України та міжнародного законодавства з питання гендерної рівності.

Авторський колектив, який розробляв методичні рекомендації: правозахисниця, адвокатка, письменниця, громадська діячка Лариса Денисенко, адвокатка, голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт, адвокатка, юристка громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Галина Федькович. У доопрацюванні проекту документа взяли участь працівники системи БПД та адвокати, які надають БВПД.

Нагадаємо, Координаційний центр з надання правової допомоги та Асоціація жінок-юристок «ЮрФем» підписали меморандум про співпрацю. Вони спільно працюватимуть над удосконаленням інструментів та механізмів захисту прав осіб, постраждалих від гендерної дискримінації, покращенням забезпечення рівного доступу до правосуддя, посиленням врахування гендерних аспектів при наданні безоплатної правової допомоги.

Методичні рекомендації щодо ідентифікації випадків ґендерної дискримінації та механізм надання правової допомоги