Додаткова оплачувана відпустка окремим категоріям ветеранів війни належить до порівняно нових видів відпусток. Тому й запитань виникає чимало: на підставі яких документів її надавати, чи мають на неї право сумісники, чи продовжувати таку відпустку в разі хвороби, чи виплачувати за неї компенсацію при звільненні? Відповіді підготувала в.о. начальника Ярмолинецького бюро правової допомоги Анастасія Гончар.
З метою підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни Законом України від 14.05.2015 № 426-VIII внесено зміни до низки законодавчих актів. Зокрема, Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) доповнено статтею 16-2 «Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни», а Кодекс законів про працю України — статтею 77-2, згідно з якими учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі — Закон № 3551), надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (далі — додаткова оплачувана відпустка).
Зазнала змін і стаття 25 Закону про відпустки. Згідно з нововведеннями учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, за їхнім бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно, а особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону № 3551, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно.
Хто має право на додаткову оплачувану відпустку окремим категоріям ветеранів війни? Відповідно до статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — цеособи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (ст. 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Учасниками бойових дій визнаються особи, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону № 3551). Повний перелік категорій осіб, які визнаються учасниками бойових дій, наведено у статті 6 Закону № 3551. З-поміж них учасники бойових дій на території інших країн, «афганці», військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій (далі — організація), які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Порядок надання додаткової відпустки учасникам бойових дій. Для підтвердження права на додаткову оплачувану відпустку працівник має надати посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Зразки посвідчень учасника бойових дій та інваліда війни затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.1994 № 302.
Чи враховуються святкові й неробочі дні при визначенні тривалості додаткової оплачуваної відпустки окремим категоріям ветеранів війни? Так, святкові й неробочі дні не враховують лише при наданні щорічних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи І, а також відпусток у зв’язку з усиновленням (ст. 5 і 18-1Закону «Про відпустки»).
Чи підлягає додаткова оплачувана відпустка учасникам бойових дій та інвалідам війни: продовженню (перенесенню) у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю «відпускника»; поділу на частини; перенесенню на наступний рік у разі невикористання в поточному; грошовій компенсації при звільненні? Належність певної відпустки до того чи того виду (щорічна, соціальна тощо) визначено статтею 4 Закону про відпустки, а види відпусток, за які при звільненні виплачується компенсація у разі їх невикористання, — статтею 24 означеного Закону. Утім, після введення додаткової оплачуваної відпустки окремим категоріям ветеранів війни жодних змін до цих статей Закону про відпустки не внесено. При цьому нову статтю віднесено до розділу ІІІ «Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях», назву якого доповнили складовою «Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни». Отже, нова відпустка не належить до щорічних. Згідно зі статтею 4 Закону про відпустки до щорічних належать: основна відпустка (ст. 6); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Таким чином, додаткова оплачувана відпустка окремим категоріям ветеранів війни: надається за календарний рік; не продовжується (не переноситься) у разі тимчасової непрацездатності працівника; не підлягає поділу на частини; не надається за минулий рік, якщо працівник не скористався правом на неї у поточному році; не підлягає грошовій компенсації при звільненні.
Чи включати додаткову оплачувану відпустку окремим категоріям ветеранів війни до графіка відпусток? Відповідно до статті 10 «Порядок надання щорічних відпусток» Закону про відпустки роботодавець має складати графік лише щорічних відпусток. Утім, задля забезпечення стабільного виробничого процесу, особливо на безперервних виробництвах, доцільно включати до графіка відпусток не лише щорічні, а й інші оплачувані відпустки, у т. ч. додаткові оплачувані відпустки окремим категоріям ветеранів війни (як і додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, «чорнобильські» відпустки особам, віднесеним до постраждалих від аварії на ЧАЕС 1 і 2 категорії тощо). Якщо додаткову оплачувану відпустку включено до графіка відпусток, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Незалежно від того, чи передбачено надання такої відпустки графіком відпусток, заробітну плату за час відпустки слід виплатити не пізніше, ніж за три дні до її початку, як встановлено частиною першою статті 21 Закону про відпустки.
Чи має право на відпустку учасник бойових дій або інвалід війни, якого прийнято на роботу посеред року? У статті 16-2 Закону про відпустки зазначено, що учасникам бойових дій, інвалідам війни додаткова оплачувана відпустка надається тривалістю 14 календарних днів на рік. Тож, приймаючи працівника, який має право на означену відпустку, перевірте записи в його трудовій книжці, — чи працював він у поточному році в іншій організації. Якщо відповідь ствердна, запропонуйте принести довідку з попереднього місця роботи про те, що додаткову відпустку не використано у поточному році. За відсутності підтверджувального документа право на додаткову відпустку працівник отримає вже наступного календарного року. Якщо у трудовій книжці відсутній запис про роботу в іншій організації в поточному році, право на відпустку є беззаперечним.
Чи мають право сумісники на додаткову оплачувану відпустку окремим категоріям ветеранів війни? Стаття 16-2 Закону про відпустки не передбачає обмежень для «сумісників». Тождодаткова оплачувана відпустка окремим категоріям ветеранів війни має надаватися як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Проте, вочевидь, це питання виявиться таким само проблемним, як і надання сумісникам додаткової соціальної відпустки згідно зі статтею 19 Закону про відпустки.
* * *
Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, нагадаємо, що вразливим категоріям громадян держава гарантує безоплатну вторинну правову допомогу. Щоб отримати таку допомогу, необхідно звернутися до місцевого центру з надання БВПД або у бюро правової допомоги.
Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.
Кам’янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам’янець-Подільський). Адреса: м. Кам’янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.
Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.
Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
