До Першого дніпропетровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася Світлана В* – мати загиблого на виробництві в результаті нещасного випадку. Нещасний випадок було визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, і складено акт за формою Н-1. Жінка чула про те, що члени сім’ї загиблих в результаті нещасних випадків на виробництві мають право на матеріальну допомогу, проте не знала на яку саме.
Фахівці центру надали Світлані В* необхідні роз’яснення щодо прав отримання компенсації на поховання сина та отримання одноразової матеріальної допомоги.
Отже, у разі настання нещасного випадку на виробництві (що засвідчується відповідними документами), який призвів до смерті, члени сім’ї потерпілого мають право на отримання матеріальної допомоги.
Перш за все, члени сім’ї або інші особи, які здійснили поховання потерпілого мають право на отримання допомоги на поховання у відповідності до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон). Відповідно до статті 28 Закону розмір допомоги на поховання надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам’ятників та огорож тощо.
Витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги проводяться тільки за наявності документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати на день поховання, які зазнані страхувальником, сім’єю потерпілого або іншими особами, але не вище розмірів витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг для управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Якщо фактично зазнані витрати на поховання є нижчими за розміри, установлені цією постановою, то відшкодування проводиться тільки за фактичними витратами. При цьому кошти, що залишилися невикористаними на конкретний вид ритуальної послуги, не можуть бути використані на іншу ритуальну послугу.
По-друге, відповідно до ч.6 ст. 42 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім’ї виплачується одноразова допомога у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.
У разі якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні, у цьому випадку не виплачується.
Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:
1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.
У разі якщо право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.
Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.
Варто зауважити, що страхові виплати особам, які втратили годувальника, з урахуванням призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства.
Дізнатись адреси бюро та місцевих центрів, де можна отримати безоплатну правову допомогу, ви можете за телефоном гарячої телефонної лінії 0-800-213-103.
