назад

Школа параюристів: недійсність шлюбу

«Приємно розповідати майбутнім юристам про систему БПД – найбільшу правозахисну організацію в Україні, знайомити з успішними практиками захисту клієнтів, передавати досвід, ділитися напрацюваннями, разом шукати відповіді на складні запитання», – зазначила під час останнього заняття у Школі параюристів керівниця практики Олена Іпатенко. 

Тож сьогодні разом із заступницею директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Оленою Іпатенко студенти шукали відповіді на такі питання: за яких обставин шлюб може бути визнаний недійсним і хто має право звернутися до суду з позовом про визнання його таким, правові наслідки недійсності шлюбу та чи вливає це на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України шлюб може бути визнано недійсним за  рішенням  суду  або  за заявою заінтересованої особи до органу ДРАЦС. У таких викадках шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (стаття 39 СК), зокрема, у разі  реєстрації шлюбу:

  • з особою,  яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  • між особами,  які є родичами прямої лінії  споріднення,  а також  між  рідними  братом  і сестрою;
  • з особою,  яка до того була визнана   недієздатною.

них випадках за заявою заінтересованої сторони орган ДРАЦС анулює актовий запис про шлюб.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша – третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі,  що за наявності одних підстав суд зобов’язаний,  а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.

За рішенням суду шлюб обов’язково визнається недійсним, якщо:

  • він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

При цьому згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

  • у разі фіктивності шлюбу.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.

Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

  • між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною (крім випадків, коли усиновлення скасовано);
  • між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  • з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  • з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:

  • вагітності дружини або народження дитини у вищевказаних осіб (крім тих, які приховали свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків);
  • якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб;
  • якщо тому, хто не досяг шлюбного віку, було надано право на шлюб.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають:

  • дружина або чоловік;
  • інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу;
  • батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи;
  • прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Правові наслідки недійсності шлюбу:

недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Правові наслідки недійсності шлюбу, що застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану:

  • якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
  • якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки;
  • особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена;
  • особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

 Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:

  1. на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
  2. на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;
  3. на аліменти;
  4. на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.