21 лютого в світі відзначають Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди пропонуємо пригадати, як національне законодавство регулює використання державної мови в Україні.
Про законодавчі норми, що запрацюють найближчим часом, розповідає Ольга Чорна, юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який ще називають Законом про мову, частково набув чинності 16.07.2019 р. Проте більшість викладених у ньому нововведень запрацюють з часом. Зокрема «вимоги щодо рівня володіння державною мовою та складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України» почнуть діяти через два роки з дня набрання чинності законодавчим актом, тобто з 16.07.2021 року. А норма про використання лише державної мови для зовнішнього незалежного оцінювання та вступних випробувань (крім зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов) стане обов’язковою з 1 січня 2030 року.
У статті 9 зазначеного Закону наведено перелік осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, насамперед це посадовці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, судді, адвокати, керівники навчальних закладів тощо.
Закон також закріплює право працівників спілкуватися саме українською — нікого не можна примусити використовувати іншу мову під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором. Винятки можливі при обслуговуванні споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства, а також при створенні юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юрособи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.
Чи не найчастіше після прийняття закону обговорювали застосування державної мови у публічних сферах. Наприклад, юристів запитували, чи може покупець вимагати від продавця в магазині розмовляти тільки державною мовою. Згідно зі статтею 30 Закону про мову, яка стане чинною 16 січня 2021 року, «мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами».
Для реалізації норм закону та задля сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови, до якого особа може звернутися зі скаргою на порушення мовного закону. Проте норми щодо притягнення до відповідальності за цією скаргою запрацюють з 27 травня 2020 року. Це пов’язано з тим, що статті 55, 56 та 57 Закону про мову, які регулюють розгляд скарг, проведення контролю та накладання штрафів Уповноваженим, стануть чинними через пів року після призначення на цю посаду. Нагадаємо, що мовна омбудсменка Тетяна Монахова розпочала роботу 27 листопада минулого року.
Позаяк стаття 30 Закону про мову «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» почне діяти 16 січня 2021 року, то саме від того часу у випадку обслуговування споживачів недержавною мовою в магазині Уповноважений із захисту державної мови зможе оштрафувати власника крамниці на 5100–6800 грн. Однак штрафи будуть можливі лише в разі повторного протягом року порушення статті 30 Закону про мову. Перше порушення мовний омбудсмен зафіксує в акті та вимагатиме усунути протягом 30 днів.
Загалом часу на те, щоб підготуватися до законодавчих новацій, достатньо. Зазначимо, що закон не вимагає документів про підтвердження рівня володіння українською від претендентів на посади продавців, перукарів, офіціантів та інших працівників сфери обслуговування. Водночас це персональна відповідальність, зацікавленість та безпека роботодавця.
Якою мовою розмовляти з друзями, телефонувати рідним, молитися – вирішуємо ми самостійно. Жоден закон не може нас у цьому обмежити. А завдання держави та її громадян — цінувати й шанувати мову, передавати її нащадкам як оберіг нації. Творці закону очікують, що українська поступово увійде в усі сфери життя і за 10 років стане основною мовою спілкування українців у всіх куточках країни.
