Інститут сімейних радників на Рівненщині запрацював ще наприкінці 2018 року. На волонтерських засадах, радниці здійснюють прийом громадян у Регіональному центрі з надання БВПД у Рівненській області, спільно з працівниками центру а за потреби – з залученням представників інших структур. Такий дієвий механізм співпраці з юристами РЦ та МЦ БВПД а також поліцією та соціальними службами, дає свій позитивний ефект.
«Сімейні радниці проводять прийом на базі Регіонального центру з надання БВПД в Рівненській області. Фахові юристи з регіонального та місцевого центрів , допомагають разом розбиратись з правовими тонкощами тої чи іншої ситуації. Також, ми тісно співпрацюємо з правоохоронними органами та соціальними службами, і, за потреби, залучаємо представників цих структур задля вирішення проблемного питання, з яким до нас звернулась людина», – розповів директор Регіонального центру з надання БВПД в Рівненській області Василь Овдіюк.
Разом з тим, сімейні радниці виконують певною мірою і первентивну роботу. Адже, інколи, люди, які приходять на прийом, потребують не стільки правової допомоги, як просто уваги, розуміння, слушної поради. Тоді, в результаті відвертої та інколи тривалої бесіди, люди знаходять відповіді на свої питання. Таким чином, конфлікт вичерпується і справа не доходить до суду. А подекуди -навпаки, людина приходить на прийом з безліччю проблем, які потребують, насамперед, негайного правового регулювання.
«Коли біль стає близьким для інших, він поступово долається і значно легше переноситься. Доля не балувала 27 річну дівчину, маму 2 власних дітей і 3 дітей, які знаходяться у неї під опікою. Занадто багато юридичних питань у подоланні життєвих труднощів. Дівчина абсолютно сама у цьому житті»,- так сімейна радниця Ліана Диновська розповідає про свій прийомний день.
За час роботи сімейних радниць за допомогою до них звернулись сотні громадян. В кожного своя історія, свій біль, своя проблема. Дехто потребував фахової допомоги, дехто слушної поради а декому просто хотілось виговоритись. Половина прийнятих звернень стосувались сімейних питань, а саме :
- -стягнення аліментів;
- – розірвання шлюбу;
- -позбавлення батьківських прав чи навпаки;
- -встановлення батьківства;
- – поділу майна подружжя.
Проте, нажаль, чимало людей звертаються і з питанням домашнього насильства. Жінок здебільшого цікавить, як можна протидіяти домашньому насильству, наскільки законодавчо захищені сьогодні жертви домашнього насильства та як ізолювати кривдника від сім’ї.
«Найчастіше жертви домашнього насильства – це жінки. Чоловіки також потерпають від нього, але мають більше можливостей вийти із ситуації насильства. Часто постраждала жінка може не усвідомлювати, що є жертвою домашнього насильства. Вона виправдовує насильство потребою зберегти родину. Зазвичай, домашнє насильство починається із психологічних форм: звинувачення, скандали, маніпуляції. Внаслідок цього вона зазнає внутрішніх змін, які часто не дають змоги побачити, що насправді відбувається. Постраждала від насильства особа стає невпевненою у собі, покірною, нездатною постояти за себе та дітей, зляканою»,- розповіла сімейна радниця Ліана Диновська.
Відтак, за час своєї роботи сімейні радниці вже отримали колосальний досвід у наданні первинної правової допомоги та у вирішенні конфліктних питань у сім’ях та родинах. Як зауважила Ліана Диновська, хоча за цей час вона вислухала безліч історій та надала сотні консультацій, проте всеодно пам’ятає кожного хто до неї звернувся , наважився розповісти про свою біду та довірився їй.
