Соціальна робота вимагає від працівників соцзахисту не тільки певних знань соціології та психології, але і правознавства, тому юристи системи БПД дуже часто проводять для даної аудиторії заняття або правопросвітницькі заходи: 8 листопада за участі начальника відділу Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олени Іпатенко працівники центрів соціальних служб області розглянули актуальні питання сімейного права.
Необхідно відзначити, що в Україні стартували тематичні тижні права системи БПД, започатковані Координаційним центром з надання правової допомоги з метою реалізації єдиної інформаційної політики.
Представляючи систему БПД, Олена Іпатенко пояснила, які види правової допомоги існують та хто має на неї право: якщо первинна правова допомога (консультації, роз´яснення з правових питань) надається всім без виключення особам, то вторинна (оформлення процесуальних документів, захист та представництво в суді) – тільки відповідним категоріям громадян згідно зі ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» та особам, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів (для працездатних осіб – це 3682 грн., а для осіб, які втратили працездатність – 2870 грн.).
Як відомо, робота соціального працівника полягає у наданні необхідної допомоги та підтримки представникам вразливих категорій, серед яких і малозабезпечені сім´ї. На яку допомогу можуть розраховувати малозабезпечені родини; хто включається до складу сім’ї при визначені права на допомогу; чи може бути виплачена допомога не за місцем реєстрації; в яких випадках допомога не призначається; які пільги мають діти з багатодітних родин – ці питання стали предметом жвавого обговорення.
Окремим блоком стояли питання щодо протидії домашньому насильству, адже соцпрацівникам доводиться працювати з різними сім´ями, у тому числі й проблемними, де має місце домашнє насильство.
Тож не зайвим було нагадування юриста, що з січня 2018 року відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, та всі діти.
«Із прийняттям даного Закону, – зауважила Олена Іпатенко, – в Україні нарешті криміналізоване поняття «домашнього насильства». Тобто, якщо раніше не було окремої статті у Кримінальному кодексі щодо вчинення насильства в сім’ї, то зараз домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 год., або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 2 років».
«Разом з тим виникають проблеми іншого плану, адже жінки не хочуть звертатися до поліції – бояться розголосу, особливо в сільській місцевості; вважають, що увага громадськості до їхньої родини зробить чоловіка більш агресивним або сподіваються, що чоловік скоро виправиться», – стверджують соціальні працівники.
За таких умов юристи не можуть допомогти, бо немає підтвердження і направлення від соцпрацівника. «Але і Регіональний центр, і місцеві центри з надання БВПД готові до будь-яких форм співробітництва, щоб надати юридичну допомогу в рамках закону всім постраждалим від домашнього насильства», – запевнила Олена Іпатенко.
По завершенні зустрічі вона розказала про загальнонаціональний проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» та вручила працівникам центрів соціальних служб для сім´ї, дітей та молоді буклети, пам´ятки та плакати, розроблені Міністерством юстиції та Координаційним центром з надання правової допомоги.
