З початку конфлікту на сході України минуло вже три роки, але на даний момент відсутні чіткі перспективи вирішення конфлікту у найближчий час, ситуація з переміщенням затягується та, з великою вірогідністю, продовжиться доти, доки не буде запроваджено перспективне планування, досліджено та реалізовано довгострокові рішення. Тому, з цієї самої причини, цілком доцільним, є пряма взаємодія між організаціями, які мають спільну мету з вирішення правових питань в ході реалізації програм надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним особам.
З початку конфлікту на сході України минуло вже три роки, але на даний момент відсутні чіткі перспективи вирішення конфлікту у найближчий час, ситуація з переміщенням затягується та, з великою вірогідністю, продовжиться доти, доки не буде запроваджено перспективне планування, досліджено та реалізовано довгострокові рішення. Тому, з цієї самої причини, цілком доцільним, є пряма взаємодія між організаціями, які мають спільну мету з вирішення правових питань в ході реалізації програм надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним особам.
30 та 31 серпня 2017 року, в місті Кремінна, у готельному комплексі «Прилісне», що на Луганщині, представниками Норвезької ради було організовано та проведено тій самий тренінг, в якому прийняли участь працівники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі БВПД) у Луганській та Харківській областях, місцевих центрів з надання БВПД та адвокати системи безоплатної правової допомоги.
В якості доповідачів були запрошені директор Регіонального центру з надання БВПД у Луганській та Харківській областях Анатолій Бородавка, директор Сєвєродонецького місцевого центру з надання БВПД Володимир Богуш, начальник Головного територіального управління юстиції у Луганській області Тетяна Філатова, виконуючий обов’язки Голови Апеляційного суду Луганської області Віталій Кострицький та адвокат Яніна Осьмак.
Модераторами захисту виступили провідні юристи проекту ICLA Норвезької ради у справах біженців Надія Губарева та Максим Голтвяницький.
{module 2017-09-01 Тренінг ВПО}
На початок тренінгу, з вітальним словом виступив директор РЦ Анатолій Бородавка, який подякував учасників за проявлену увагу та інтерес до заходу, наголосив про необхідність співробітництва в даному напрямку та представив учасникам тренінгу провідного юриста проекту ICLA Норвезької ради у справах біженців Надію Губареву, яка почала свою доповідь.
Надія Губарева роз’яснила присутнім, насамперед, визначення терміну – Внутрішньо переміщена особа (надалі ВПО), та надала перелік нормативної бази, якою регламентується правова діяльність відносно цієї категорії осіб. Також, юрист розповіла про процедуру та строки взяття/зняття на облік/з обліку ВПО, реєстрацію актів цивільного стану (про поновлення актових записів цивільного стану), алгоритм поновлення документів про освіту, про право на зайнятість (набуття статусу безробітного), соціальні виплати та види державної допомоги, в тому числі щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання (на оплату житлово-комунальних послуг) та інше.
Начальником Головного територіального управління юстиції у Луганській області Тетяною Філатовою, було надано інформацію щодо практики Європейського суду з прав людини, за сферою питань тренінгу; проаналізовані деякі проблемні питання та обговорені шляхи вирішення, в майбутньому.
Анатолій Бородавка розповів про Порядок використання національних засобів для звернення до Європейського суду з прав людини: «Із набранням чинності 1 листопада 1998 року Протоколу № 11 до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод виникли правові підстави для корінної реформи раніше передбаченого в ній міжнародного механізму захисту прав людини. Змінено відповідну компетенцію Комітету міністрів Ради Європи. Ліквідовано Європейську Комісію з прав людини, що виконувала раніше квазісудові функції. Змінено регламент роботи Європейського суду з прав людини. З листопада 1999 року новий Суд почав свою роботу. З перших днів ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод до Європейського суду з прав людини із України пішов величезний потік заяв з надією на швидке і справедливе рішення. Часто заяви складали самі заявники, які не мали взагалі уявлення про право. Результат для більшості заявників виявився несподіваним: значну кількість заяв було відхилено з технічних причин (неповнота інформації, відмова надати документи, відсутність відомостей про законодавство, яке було застосоване) або було визнано Комісією, а пізніше Судом неприйнятними. Україна не виявилася оригінальною і пішла тим же шляхом, який пройшли всі європейські держави в їхньому спілкуванні з Судом. Досить згадати, що в 1960 році, коли Європейський суд з прав людини тільки починав роботу, з перших 713 заяв було відхилено 710. І в наступні роки відсоток відхилених заяв залишається досить високим. Причина ситуації, полягає в нерозумінні чи недооцінці ролі і місця Європейського суду з прав людини. Суд – це не політичний орган, якими є багато з існуючих органів з захисту прав людини, а орган з вирішення переданих йому спорів на основі права. Саме з цим пов’язане особливе значення юридичних процедур, закріплених в Конвенції і в Регламенті Суду. Незнання таких процедур, як і їхнє зневажання, можуть суттєво утруднити звернення до Суду для захисту прав і основних свобод».
Анатолій Бородавка в своєму виступі, також, згадав про суб’єктів звернення, устрій та юрисдикцію Європейського суду з прав людини, про застосування міжнародно-правових актів та звернення до національного права. Виклав порядок подання скарги фізичними чи юридичними особами до Європейського суду з прав людини та умови неприйняття скарг.
Віталій Кострицький виступив з темою доступності правосуддя для ВПО та громадян, які мешкають на непідконтрольній Уряду України території; про значні перешкоди в доступі до правосуддя, неможливість повідомлення про розгляд справи ту сторону, яка мешкає на непідконтрольній Уряду України території. Розповів про нові дослідження та реформування судової системи, в перспективі на найближчі п’ять років.
Під час тренінгу були обговорені, також, проблемні питання щодо судового розгляду справ сторін, що мешкають на непідконтрольній Уряду України території та вступу у законну силу судових рішень.
Адвокат Яніна Осьмак виклала процедуру відновлення втраченого провадження у результаті конфлікту на Сході України.
Максим Голтвяницький розповив про стан вирішення питань щодо житлових, земельних та майнових прав ВПО, а саме – оподаткування нерухомості, розташованої на лінії розмежування та на непідконтрольній Уряду України території, окреслив при цьому питання, які потребують нормативного врегулювання шляхом внесення змін до законів України; про облік пошкоджень, оцінки/процедури компенсації руйнувань, та проблеми пов’язані з відсутністю визначених чинним законодавством процедурних механізмів встановлення і фіксації руйнувань, розмірів збитків та підтверджувальних доказів майнової шкоди; про порядок складання актів руйнування житлової оселі у результаті проведення АТО на лінії зіткнення (при бездіяльності компетентних органів).
Володимир Богуш розповів про процедуру підтвердження трудового стажу для ВПО та осіб, що постраждали у ході конфлікту, якщо відсутня первинна документація.
Внутрішньо переміщені особи, які вимушені звертатись до суду, практично позбавлені можливості скористатись правовою допомогою, навіть якщо фактично їх дохід на 1 гривню більший встановленого мінімуму. Основні звернення до суду, з якими звертаються ВПО, стосуються встановлення юридичного факту народження або смерті, оскарження рішень, дій або бездіяльності органів влади, що є наслідком конфлікту. Особа, яка звертається до суду за зазначеними підставами, повинна мати право скористатись безоплатною вторинною правовою допомогою у справах, що пов’язані з конфліктом або її переміщенням. Таким чином, потрібно надати можливість отримання ВПО безоплатної вторинної правової допомоги. Тому, для неурядових організацій, на сьогодні розширюється поле для співпраці, внаслідок чого існує необхідність в подальшої плідної роботі між Регіональним [місцевими] центрами з надання БВПД у Луганській та Харківській областях та Норвезькою радою у справах біженців.
За підсумками тренінгу, були видані Сертифікати, що підтверджують в ньому участь та представниками організацій було досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю, шляхом підписання «Меморандуму про співробітництво», в рамках запланованої робочої зустрічі.
Інформація про Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях:
Адреса: м. Харків, Майдан Свободи, 5, 6 під’їзд, 3 поверх.
Контактний телефон: (057)–705–03–52, Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).
Офіційний веб-сайт: http://kharkiv.legalaid.gov.ua/ua/
